1 Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два поперед себе до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти.2 Промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнива, щоб вивів робітників на своє жниво. 3 Ідіть: оце посилаю вас, як ягнят між вовками. 4 Не несіть ні торби, ні палиці, ні взуття; нікого в дорозі не вітайте. 5 До якої ж тільки оселі ввійдете, перше кажіть: Мир дому цьому! 6 І коли буде там син миру, спочине на ній мир ваш; коли ж ні, - до вас повернеться. 7 В тій же оселі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний винагороди своєї. Не переходьте з дому в дім. 8 І в яке тільки місто ввійдете і де приймуть вас, їжте те, що дадуть вам; 9 лікуйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство. 10 А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його та й скажіть: 11 Навіть порох, що прилип нам до ніг із вашого міста, струшуємо. Але знайте: наблизилось [до вас] Боже Царство. 12 Кажу вам, що содомцям того дня буде легше, ніж містові цьому. 13 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чуда, які сталися у вас, вони давно вже покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі. 14 Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам. 15 А ти, Капернауме, чи ж до неба піднесешся, - до аду зійдеш! 16 Хто слухає вас, - той мене слухає; і хто гордує вами, - мною гордує; хто ж гордує мною, гордує тим, хто послав мене. 17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через твоє ім'я.18 Він сказав їм: Бачив я сатану, що, наче блискавка, з неба впав. 19 Ось дав я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, - і ніщо вам не пошкодить. 20 Одначе не радійте тим, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небі. 21 Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю тебе, Батьку, Господи неба й землі, бо приховав ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. Так, Батьку, бо так було тобі до вподоби. 22 [Звернувшись до учнів, сказав]: Усе мені передав мій Батько; і ніхто не знає, хто Син, хіба тільки Батько; і хто є Батько, - хіба тільки Син, - і кому захоче Син відкрити. 23 Звернувшись до учнів на самоті, сказав: Блаженні очі, що бачать те, що бачите ви. 24 Кажу вам, що численні пророки й царі бажали б бачити те, що ви бачите, - але не побачили; і почути те, що ви чуєте, - але не почули. 25 І ось один законник підвівся і сказав, випробовуючи його: Учителю, що маю зробити, щоб мати вічне життя?26 Він же відповів йому: Що в законі написано? Як читаєш? 27 Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.28 Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, - і житимеш. 29 А той, бажаючи виправдати себе, сказав до Ісуса: А хто є моїм ближнім?30 У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима до Єрихона і потрапив до розбійників, що обібрали його й завдали йому ран та й відійшли, залишивши його ледве живим. 31 Проходив випадково один священик тією дорогою і, побачивши його, обминув; 32 так само ж і левит, бувши на тому місці, поглянув і обминув. 33 А якийсь самарянець, проходячи, наблизився до нього і, побачивши, змилосердився. 34 Підійшов, перев'язав його рани, зливши на них олію і вино. Посадовив його на худобину, привіз до гостиниці і подбав за нього. 35 А на другий день, [як відходив], вийняв два динарії, дав власникові гостиниці і сказав: Дбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимусь. 36 Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім того, який попався розбійникам? 37 Він відповів: Того, що змилосердився над ним. Сказав йому Ісус: Іди й роби так само. 38 А як ішли вони [і] сам він увійшов до якогось села, то одна жінка, на ім'я Марта, прийняла його [до своєї оселі].39 Мала вона сестру, що звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала його слова.40 Марта клопоталась про все приготуванням; спинившись, сказала: Господи, чи тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла?41 У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, 42 а потрібне - одне. Марія ж обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.