1 Щойно довкола них зібрався такий натовп людей, що аж напирали одне на одного, - почав говорити - передусім своїм учням: Стережіться закваски фарисейської, якою є лицемірство. 2 Бо немає нічого прихованого, яке б не відкрилося, ані таємного, яке б не стало явним. 3 Тому все, що в темряві сказали ви, - при світлі почується; що на вухо прошептали ви в кімнатах, - буде проголошене з дахів. 4 Кажу вам, друзям моїм: Не бійтися тих, що вбивають тіло, а і після цього не можуть більше нічого зробити. 5 Скажу вам, кого боятися: Бійтеся того, хто має владу після вбиття ще й у геєнну вкинути. Так, кажу вам: Того бійтеся. 6 Чи не п'ять горобців продають за два асарії? І жоден з них не забутий Богом. 7 Адже навіть волосся на вашій голові всеньке полічене. Не бійтеся: Ви кращі від багатьох горобців. 8 Кажу вам: Кожного, хто визнає мене перед людьми, - Син Людський визнає перед Божими ангелами; 9 а хто зречеться мене перед людьми, того й Він зречеться перед Божими ангелами. 10 Кожному, хто скаже слово проти Людського Сина, - пробачиться; а тому, хто зневажить Святого Духа, - не пробачиться. 11 Коли приведуть вас до синаґоґ, до урядів, до влади, - не журіться тим, як або що треба відповідати, або що сказати; 12 бо Святий Дух навчить вас у ту мить, що треба сказати. 13 Озвався до нього хтось із юрби: Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною.14 Він відповів йому: Чоловіче, а хто мене поставив суддею або ділителем над вами? 15 І промовив до них: Глядіть і стережіться всякої захланности, бо не від нагромаджень і не від маєтку залежить життя людини. 16 Розповів їм притчу, кажучи: В одного багатого чоловіка добре вродила нива. 17 І думав він, кажучи сам до себе: Що робити, коли не маю куди зібрати врожаю? 18 І сказав: Оце зроблю так - розвалю свої клуні, збудую більші, зберу туди все [моє] збіжжя та мої добра, 19 скажу своїй душі: Душе, маєш вдосталь добра, зібраного на багато років: спочивай, їж, пий, веселися. 20 А Бог до нього мовив: Нерозумний, цієї ночі душу твою зажадають від тебе; а те, що ти приготував, - кому воно буде? 21 Так буває із тим, хто збирає для себе, але не багатіє в Бога. 22 Він додав своїм учням: Через це кажу вам: Не журіться душею, що їстимете, ні тілом, у що зодягнетеся. 23 Душа більша від їжі, а тіло - від одягу. 24 Дивіться на ворон, які не сіють, не жнуть, не мають ні комори, ні клуні, - а Бог годує їх. Наскільки ж більше за птахів ви варті. 25 Хто з вас, журячись, зможе додати до свого росту хоч [один] лікоть? 26 Якщо навіть такого найменшого не можете, то чому про інше журитесь? 27 Дивіться на лілеї, як ростуть: не тчуть, не прядуть; але скажу ж вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. 28 Якщо траву, що нині на полі, а завтра її до печі укидають, Бог отак одягає, то наскільки більше одягне вас, маловіри? 29 Не шукайте, що їстимете та питимете, не клопочіться. 30 Цього всього шукають народи світу; ваш же Батько знає, чого потребуєте. 31 Шукайте Царства його, - а все це вам додасться. 32 Не бійся, мале стадо, бо зволив Батько ваш дати вам царство. 33 Продайте ваші маєтки, роздайте милостиню: зробіть собі такі гамани, що не старіються; такий скарб, що не зменшується на небі, де злодій не підкрадається, де міль не точить; 34 де є скарб ваш, там буде і ваше серце. 35 Хай будуть підперезані ваші стегна і хай пломеніють ваші світильники; 36 будьте подібні до людей, які очікують свого пана, коли той повернеться з весілля; як прийде й постукає, то зараз же відчинити йому. 37 Блаженні ті раби, пан яких, прийшовши, застане їх на сторожі; щиру правду кажу вам, що підпережеться, посадить їх і, підійшовши, послужить їм. 38 І якщо прийде і в другу і в третю сторожу і знайде їх так само, - то блаженні вони. 39 Знайте, що якби господар знав, якої миті злодій підкрадеться, то [пильнував би, і] не дав би вдертися до своєї хати. 40 Отож і ви будьте готові, бо саме в ту годину, в яку не сподіваєтеся, - прийде Син Людський. 41 Озвався Петро: Господи, чи цю притчу розповідаєш лише нам, чи всім?42 І сказав Господь: Хто є вірним, мудрим управителем, якого Господь поставив над своєю челяддю, щоб давав своєчасно мірку пшениці? 43 Блаженний той раб, якого пан його, прийшовши, знайде, що чинить так. 44 Правду кажу вам, що такого над усім маєтком своїм поставить. 45 Якщо ж скаже раб той собі в серці: Бариться мій пан, не приходить, - і почне бити слуг та служниць, їсти, пити і впиватися; 46 то прийде пан того раба в день, коли не сподівався, і в годину, якої не знав, - і розітне його і призначить йому долю разом з невірними. 47 Той же раб, що знав волю свого пана, але не приготовився, не зробив згідно з його волею, - буде тяжко битий; 48 той же, що не знав, але зробив щось гідне покарання, - буде мало битий. Кожному, кому дано багато, - багато й вимагатиметься від нього; а кому багато повірено, - ще більше вимагатимуть від нього. 49 Я прийшов вогонь кинути на землю і хочу, щоб він уже розгорівся. 50 Хрещенням маю хреститися, - і як я втримаюся, доки не сповниться. 51 Чи думаєте, що я прийшов мир дати на землю? Ні, кажу вам, - поділ. 52 Бо будуть відтепер п'ять в одній оселі поділені: троє проти двох і двоє - проти трьох. 53 Розділиться батько з сином і син - з батьком, мати з дочкою, а дочка - з матір'ю; свекруха з своєю невісткою, а невістка - із [своєю] свекрухою. 54 Казав він і натовпам: Коли побачите хмару, що сходить із заходу, одразу кажете, що насувається дощ, - і так стається. 55 А коли вітер південний віє, кажете, що буде спека, - станеться так. 56 Лицеміри, вид неба й землі вмієте розпізнавати, чому ж не вмієте розпізнавати теперішнього часу? 57 Чому самі від себе не судите, що є справедливе? 58 Коли йдеш зі своїм противником до князя, то завдай собі труда в дорозі звільнитися від нього, щоб часом не притягнув тебе до судді, а суддя не видав тебе слузі, а слуга не посадив тебе до в'язниці. 59 Кажу тобі, що не вийдеш звідти доти, доки не віддаси останньої лепти.