1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала його година перейти з цього світу до Батька, виявив любов до своїх, - тих, що в світі, - до кінця полюбив їх.2 Під час вечері, як диявол уже поклав був у серце Юди Симонового Іскаріотського його видати,3 [Ісус], знаючи, що все дав йому Батько в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,4 встав від вечері, скинув одяг і, взявши рушника, підперезався.5 Потім налив води до умивальниці і почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.6 Наблизився і до Симона-Петра. [А той] каже йому: Господи, чи ж тобі мити мої ноги?7 Відповів Ісус і сказав йому: Що я роблю, ти нині не знаєш, але зрозумієш згодом. 8 Каже йому Петро: Не помиєш моїх ніг ніколи. Відповів йому Ісус: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі мною. 9 Каже йому Симон-Петро: Господи, - не тільки мої ноги, але й руки та голову.10 Каже йому Ісус: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, бо весь чистий; і ви чисті, але не всі. 11 Знав того, хто зрадить його; тому й сказав, що не всі вони чисті .12 Коли помив їхні ноги і взяв свій одяг, знову сів при столі і сказав їм: Чи знаєте, що я зробив вам? 13 Ви називаєте мене Учителем і Господом - і добре кажете, бо я ним є. 14 Отже, я, Господь і Учитель, якщо помив ваші ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. 15 Бо я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як я зробив вам. 16 Щиру правду, щиру кажу вам, що раб не більший за свого господаря, так само, як посланець не більший за того, що послав його. 17 Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли виконуєте. 18 Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав. А щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зі мною, підняв проти мене свою п'яту. 19 Ще перед тим, як це станеться, кажу вам: коли це станеться, щоб ви повірили, що то я. 20 Щиру правду, щиру кажу вам: хто приймає того, кого я пошлю, - мене приймає; а хто мене приймає, - приймає й того, що мене послав. 21 Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив це й сказав: Щиру правду, щиру кажу вам, що один із вас зрадить мене. 22 Учні оглядалися один на одного, не здогадуючись, про кого він говорить.23 Один з учнів, якого любив Ісус, лежав при грудях Ісуса.24 Кивнув йому Симон-Петро, щоб запитати, хто це міг би бути, про кого говорить.25 Прихилившись до грудей Ісуса, каже йому: Господи, хто це?26 Відповів Ісус: Це той, якому я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, бере і дає Юді Симоновому Іскаріотському.27 І тоді після цього куска хліба ввійшов у нього сатана. Каже йому Ісус: Що робиш, - роби швидко. 28 Ніхто з тих, що були при столі, не зрозумів, до чого він сказав це йому.29 Оскільки в Юди була калита, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібно було на свято, або щоб дав щось бідним.30 Отже, взявши той хліб, зараз же вийшов. Була ніч.31 Коли вийшов, каже Ісус: Нині прославився Син Людський - і Бог прославився в ньому. 32 Якщо Бог прославився в ньому, то Бог прославить його в собі, - і тепер прославить його! 33 Діти, я з вами буду недовго. Будете мене шукати, і як я казав юдеям, - куди я іду, ви не можете прийти, - те й вам нині кажу. 34 Нову заповідь даю вам: любіть один одного; як я полюбив вас, - щоб і ви любили так один одного. 35 З того дізнаються всі, що ви мої учні, коли любов матимете між собою. 36 Каже йому Симон-Петро: Господи, куди йдеш? Відповів йому Ісус: Куди [я] іду, ти не можеш нині за мною іти, але пізніше підеш. 37 Каже йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за тобою? Душу мою за тебе покладу.38 Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за мене покладеш? Щиру правду, щиру кажу тобі: не проспіває півень, як ти тричі зречешся мене.