1 Після цього [Павло], відійшовши з Атен, прибув до Коринта.2 І знайшов якогось юдея, на ім'я Акила, понтійця родом, що недавно прибув з Італії, та Прискилу, його жінку, бо Клавдій наказав усім юдеям залишити Рим. І прийшов до них.3 А що вони були того самого ремесла, лишився в них і працював - їхнім ремеслом було виробляти намети.4 Щосуботи дискутував у синагозі, переконуючи юдеїв та греків.5 А коли прибули з Македонії Сила та Тимофій, Павло віддався слову, свідчачи юдеям, що Ісус є Христом.6 А коли вони противилися і богозневажали, то він обтрусив свій одяг і мовив до них: Кров ваша на головах ваших. Я чистий, відтепер піду до поган.7 І, пішовши звідти, прибув до оселі такого собі, на ім'я Тита Юста, що шанував Бога; його оселя була край синаґоґи.8 А Крисп, голова синаґоґи, повірив Господеві з усім своїм домом, і багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися.9 Сказав же Господь у видінні вночі Павлові: Не бійся, але говори й не мовчи, 10 бо я з тобою, і ніхто не накинеться на тебе, щоб заподіяти тобі зло, тому що маю в цьому місті багато людей. 11 Лишився на рік і шість місяців, навчаючи в них Божого слова.12 А коли Галіон був проконсулом в Ахаї, юдеї однодушно напали на Павла і привели його на суд,13 кажучи: Він проти закону підбурює людей шанувати Бога.14 Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галіон сказав до юдеїв: Якби була якась несправедливість або підступна кривда, о юдеї, то я згідно зі словом послухав би вас;15 та коли сперечання іде про слово і про імена, і про ваш закон, глядіть самі, [бо] я не хочу бути суддею в цьому.16 І вигнав їх із суду.17 Тоді всі [греки] схопили Состена, голову синагоги, та били перед судом, а Галіонові те було зовсім байдуже.18 А Павло, перебувши ще багато днів, попрощався з братами й відплив до Сирії, і з ним Акила та Прискила. Він обстриг голову в Кенхреях, бо дав обітницю.19 Причалив до Ефеса й залишив їх тут, а сам, увійшовши до синаґоґи, розмовляв з юдеями.20 Як просили вони лишитися довший час [у них], то він не згодився,21 а попрощався і сказав: [Мені конче треба свято, яке наступає, провести в Єрусалимі], знову [ж] повернуся до вас, як буде воля Божа. Та й відплив з Ефеса.22 І прибувши до Кесарії, ввійшов, та привітавши церкву, відбув до Антіохії.23 Перебувши певний час, вирушив, переходячи за порядком галатську країну та Фригію, підтримуючи всіх учнів.24 Трапився в Ефесі один же юдей, на ім'я Аполлос, александрієць родом, чоловік красномовний. Він був сильний у Писанні.25 Він був наставлений на Господню дорогу, і, палаючи духом, упевнено говорив і навчав про Ісуса, знаючи тільки Іванове хрещення.26 І почав сміливо промовляти в синагозі. Почувши його, Акила і Прискила прийняли його, і точніше йому виклали про Божу дорогу.27 А коли він хотів піти до Ахаї, заохотивши, брати написали учням, щоб прийняли його, а він, прийшовши, дуже допоміг тим, що повірили через ласку,28 бо постійно заперечував юдеям, прилюдно доводячи Писанням, що Ісус є Христос.