1 А Савл заохочував убивство його. За тих днів сталося велике переслідування на Церкву в Єрусалимі, і всі, крім Апостолів, розпорошилися по околицях юдейських та самарійських.2 А поховали Стефана мужі побожні і вчинили великий плач по ньому.3 А Савл терзав Церкву, вдираючись до осель, виволікав чоловіків і жінок і кидав до в‘язниці.4 А тим часом, ті, що порозбігалися, ходили й благовістили Слово.5 Так, Пилип прийшов до міста Самарійського і проповідував їм Христа.6 Народ в одну душу прислухався до того, що оповідав Пилип, і бачив, і чув, які він звершує дива;7 Бо нечисті духи з багатьох, що були в них, виходили з великими зойками, а чимало немічних і кульгавих уздоровилося;8 І була радість велика в тому місті.9 А перебував у тому місті один чоловік на ім‘я Симон, котрий перед тим займався чаклунством і дивував народ самарійський, маючи себе за когось великого;10 Його слухали всі: Від найменшого, аж до найбільшого, кажучи: “Він – сила Божа велика”.11 А слухали його через те, що він тривалий час дивував їх чаклунством.12 Та коли повірили Пилипові, що благовістив про Царство Боже, та про ймення Ісуса Христа, то хрестилися чоловіки й жінки.13 Увірував також сам Симон, а коли хрестився, то вже не відходив од Пилипа; він бачив, як звершуються великі сили, і вражався.14 Апостоли, які були в Єрусалимі, почули, що самаряни прийняли Слово Боже, і послали до них Петра з Іваном,15 Котрі, як прийшли, то помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого.16 Бо Він ще не злинув на жодного з них, а були вони тільки хрещені у ймення Господа Ісуса;17 Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Духа Святого.18 А Симон, коли побачив, що через покладання рук апостольських дається Дух Святий, приніс їм гроші,19 Кажучи: Дайте й мені владу цю, щоб той, на кого я покладу руки, одержував Духа Святого.20 Але Петро сказав йому: Срібло твоє нехай буде на погибель тобі, тому що ти замірився дар Божий дістати за гроші.21 Немає тобі в цьому частки і жеребу, тому що серце твоє не вільне перед Богом;22 Тож покайся за цей гріх твій і молися Богові, може, прощений буде тобі замір серця твого!23 Через те, що бачу тебе виповненого гіркотою жовчі і в ланцюгах неправди.24 А Симон сказав у відповідь: Помоліться ви за мене Господові, щоб не спіткало мене анітрохи з того, що сказане вами.25 А вони, засвідчивши і звістивши Слово Господнє, знову пішли до Єрусалиму і в багатьох поселеннях самарійських проповідували Євангелію.26 А Пилипові Ангел Господній сказав: Підведися і йди на південь, на дорогу, котра веде з Єрусалиму на Газу, яка порожня.27 Він підвівся й пішов. Аж ось, муж ефіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці ефіопської, скарбничий усіх скарбів її, що приїздив до Єрусалиму для поклоніння,28 Повертався і, сидячи на колісниці своїй, читав пророка Ісаю.29 Дух сказав Пилипові: Підійди і пристань до цієї колісниці.30 Пилип підійшов і, зачувши, що він читає пророка Ісаю, сказав: Чи розумієш те, що читаєш?31 Він сказав: Як можу розуміти, якщо ніхто не наставить мене? І попросив Пилипа піднятися й сісти з ним.32 А місце з Писання, котре він читав, було оце: Його вели на заклання, мов овечку, і як ягня перед стригалем безголосе, так і Він не розтулив уст Своїх;33 У зневазі до Нього суд Його звершився, але родовід Його хто може відкрити? Бо візьметься од землі життя Його.34 А скопець сказав Пилипові: Прошу тебе повідати: Про кого пророк оповідає тут? Чи про себе, чи про когось іншого?35 Пилип розтулив уста свої і, почавши від цього писання, благовістив йому про Ісуса.36 А тим часом, продовжуючи подорожувати, вони приїхали до води, і скопець сказав: Ось вода; що перешкоджає мені хреститися?37 А Пилип сказав йому: Якщо віруєш од усього серця, можна. Він сказав у відповідь: Вірую, що Ісус Христос є Син Божий.38 І наказав зупинити колісницю; і зійшли обидвоє у воду, Пилип і скопець: і хрестив його.39 А коли вони вийшли з води, Дух Святий злинув на скопця; а Пилипа забрав Ангел Господній, і скопець уже не бачив його, а продовжував подорож, радіючи.40 А Пилип опинився в Азоті і, переходячи, благовістив усім містам, аж доки прийшов у Кесарію.