1 Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.2 Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.3 Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінцї чоловік, голова ж Христу - Бог.4 Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.5 Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.6 Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.7 Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.8 Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.9 І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.10 Тим і мусить жінка знак властї мати на голові ради ангелів.11 Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.13 Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу?14 Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому?15 Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.16 Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.17 Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.18 Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.19 Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.20 Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.21 Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся.22 Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.23 Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,24 і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.25 Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.26 Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.27 Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.28 Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.29 Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.30 Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.31 Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.32 Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.33 Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.34 Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.