1 І я, брати, не міг до вас говорити як до духовних, але як до тілесних, як до немовляток у Христі.2 Я молоком поїв вас, не їжею, ви бо не могли їсти її, та й тепер ще не можете,3 бо ви ще тілесні. Якже між вами зависть та суперечки, то хіба ви - не тілесні і не поводитесь як звичайні люди?4 Бо коли хто каже: «Я - Павлів», а інший: «Я -Аполлосів», то хіба ви не звичайні люди?5 Що таке Аполлос? Що Павло? - Слуги, через яких ви увірували, і то як кому дав Господь.6 Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,7 так що ні той, хто садив, є чимось, ні той, хто поливав, а Бог, який зрощує.8 І хто садить, і хто поливає, є одне; але кожний отримає власну нагороду згідно з своїм трудом.9 Ми бо співробітники Божі, ви - Божа нива, Божа будівля.10 За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує.11 Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос.12 Коли ж хтось на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи, -13 кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в огні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно.14 І коли чиєсь діло, що його він збудував, устоїться, той прийме нагороду;15 а коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь.16 Хіба не знаєте, що ви - храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває?17 Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви.18 Нехай ніхто себе не обманює! Як комусь із вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитися мудрим;19 бо мудрість цього світу - глупота в Бога. Написано бо: «Він ловить мудрих їхніми хитрощами»;20 і ще: «Господь знає думки мудрих, що вони марні.»21 Тому нехай ніхто не хвалиться людьми; усе бо ваше: 22 чи то Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє - усе ваше,23 ви ж Христові, а Христос - Божий.