1 А про службу для святих мені зайве писати вам.2 Бо знаю вашу старанність, якою про вас хвалюся македонцям, що Ахая приготувалася від минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.3 А я послав братів, щоб наша похвала щодо вас не була марною в цім випадку, щоб, як я ото сказав, ви були приготовлені.4 Як прийдуть зі мною македонці і знайдуть вас непідготовленими, щоб ми не осоромилися, щоб не сказав я вам, в цій [похвалі].5 Отже, я вважав за потрібне просити братів, щоб прийшли до вас заздалегідь і підготували сповіщений вами щедрий дар, аби він був готовий - саме як щедрий дар, а не як вимушений.6 Втім, хто сіє скупо, той скупо й жатиме; а і хто сіє щедро, той щедро й жатиме.7 Кожний хай дає за пориванням серця, не з жалю та не з примусу, бо Бог любить того, хто дає з радістю.8 А Бог владний збагатити вас усякою ласкою, щоб, завжди маючи в усьому всілякий достаток, ви збагачувалися всяким добрим ділом,9 як написано: Розсипав, дав бідним; його праведність триває вічно.10 А той, що дає насіння сіячеві та хліб на поживу, хай дасть і примножить ваше насіння і хай виростить плоди вашої праведности,11 щоб у всьому ви збагачувалися на всяку щирість, яка через нас складає подяку Богові.12 Бо справа цього служіння не тільки виповнює нестачу святим, а й сповнена багатьма подяками Богові.13 Випробуванням цього служіння вони славлять Бога за послух вашого визнання Христової Євангелії, та за щирість спільности з ними і в усьому.14 Своєю молитвою за вас вони тужать за вами через превелику Божу ласку до вас.15 Дяка Богові за невимовний його дар.