1 Отож я, в'язень у Господі, благаю вас чинити згідно із званням, у котре ви покликані.2 Із усілякою сумирною мудрістю, покірністю і довготерпінням, ставлячись поблажливо один до одного з любов'ю,3 Прагнучи зберегти єдність духу у спілці з миром.4 Одне тіло і один дух, як ви також покликані до однієї надії вашого звання;5 Один Господь, одна віра, одне хрещення,6 Один Бог і Батько усіх, Котрий над усіма і через усіх і в усіх нас.7 А кожному з нас дана благодать в міру дару Христового.8 А тому й сказано: Вийшов на висоту, полонив полон, і дав дари людям.9 А `вийшов`, що означає, як не те, що Він також сходив передніше до найнижчих місцин землі?10 А Хто зійшов був, Той якраз і піднявся найвище понад всі небеса, щоб звершити все.11 І Він настановив одних Апостолами, інших пророками, ще інших євангелістами і пастирями, а також учителями.12 Для вдосконалення святих, для справи служіння, для зміцнення тіла Христового,13 Аж доки не сягнемо спільности віри і пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру повного Христового віку,14 Щоб ми не були вже малолітками хитливими, що захоплюються усіляким вітром учення, за лукавством людей, виходячи з хитрого мистецтва облудности,15 Але щирою любов'ю всі виростали в Того, Котрий є голова Христос,16 Із Котрого все тіло, складене і з'єднане засобом усіляких поєднань, що взаємно зміцнюються, в міру свого діяння кожного члена, одержує приріст для творення самого себе в любові.17 А тому я повідую і заклинаю в Господі, щоб ви уже не вчиняли так, як учиняють інші народи, за марнотою свого глузду,18 Бо потьмарені в розумі, відчужені од життя Божого, з причини їхнього невігластва (неуцтва) і ожорсточення їхнього серця,19 Вони, сягнувши нестями, віддалися розпусті так, що вчиняють всіляку нечистоту з ненажерливістю.20 Але ви не так пізнали Христа,21 Тому, що ви чули про Нього і в Ньому навчилися, - бо істина в Ісусі, -22 Відкинути попередній спосіб життя старої людини, що зотліває у звабливих похотях,23 І обновитися духом розуму вашого,24 І вдягнутися в нову людину, витворену за подобою Божою, у праведності та святості істини.25 А тому, відкинувши неправду, повідуйте істину кожний своєму ближньому, тому що ми члени один одному.26 Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не зайде у гніві вашому;27 І не давайте місця дияволові.28 Хто крав, нехай не краде, а ліпше трудися, роблячи своїми руками корисне, аби було з чого вділити нужденному.29 Нехай жодне гниле слово не виходить з уст ваших, а лише добре для напучування у вірі, щоб воно приносило благодать тим, що слухають,30 І не ображайте Святого Духа Божого, Котрим ви позначені на день визволення.31 Усіляке роздратування, лють та гнів, і крик, і лихе слово з усілякою злобою нехай щезнуть з-поміж вас;32 Але будьте добрими один до одного, співчутливі, прощайте один одному, як Бог у Христі простив вам.