1 Отож, благаю вас я, Господній в'язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано,2 в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові,3 стараючися зберігати єдність духа зв'язком миру.4 Одне бо тіло, один дух, айв одній надії вашого покликання, яким ви були візвані.5 Один Господь, одна віра, одне хрищення.6 Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх.7 Кожному з нас дана благодать за мірою Христових дарів.8 Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.”9 А те “вийшов” що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі?10 Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити.11 І він сам настановив одних апостолами, інших - пророками, ще інших - євангелистами і пастирями, і вчителями,12 для вдосконалення святих на діло служби, на будування Христового тіла,13 аж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа.14 Тоді ми не будемо більше малолітками, яких кидають хвилі і яких обносить усякий вітер науки, зводячи на манівці людською хитрістю й обманом.15 Але будемо жити по правді та в любові, в усьому зростаючи в того, хто є головою - у Христа.16 Кожне тіло, складене та споєне всякою в'яззю допомоги, згідно з відповідним діянням кожного члена, від нього бере зріст на будування самого себе в любові.17 Отож, кажу і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у марноті свого ума,18 бувши запоморочені умом, далекі від життя в Бозі із-за свого неуцтва, що є в них, та через зачерствілість свого серця.19 Вони, очманівши, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з ненаситністю коїти всяку нечисть.20 Та ви не так Христа вивчили,21 як це про нього чули й були навчилися у ньому, як то воно справді є в Ісусі.22 А саме: вам треба позбутися, за вашим попереднім життям, старої людини, яку розтлівають звабливі пристрасті,23 а відновитись духом вашого ума24 й одягнутись у нову людину, створену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди.25 Тому, відкинувши брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму, ми бо один одному члени.26 Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом;27 і не давайте місця дияволові.28 Хто крав, нехай не краде більше, а краще хай працює, творивши власними руками добро, щоб він мав змогу дати тому, хто потребує.29 Жадне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його.30 І не засмучуйте Святого Духа Божого, що ним ви назнаменовані на день відкуплення.31 Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою.32 Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив.