1 Павло, в‘язень Ісуса Христа, і Тимофій, брат, Филимонові улюбленому і співробітникові нашому.2 І сестрі любій Апфії, і Архипові співучасникові нашому, і домашній твоїй церкві: 3 Благодать вам і мир від Бога Батька нашого і Господа Ісуса Христа.4 Дякую Богові моєму, щоразу згадуючи про тебе в молитвах моїх,5 Зачувши про твою любов і віру, котру маєш до Господа Ісуса і до всіх святих,6 Щоб спільність віри твоєї виявилася діяльною у пізнанні всілякого у вас добра у Христі Ісусі.7 Бо ми маємо велику радість і втіху в любові твоїй, тому що тобою, брате, заспокоєні серця святих.8 А тому, маючи велике у Христі завзяття наказувати тобі, що необхідне,9 Краще з любови благаю, не хтось інший, але я, Павло старець, а тепер ще й в‘язень Ісуса Христа;10 Прошу тебе про сина мого Онисима, котрого породив я в ув‘язненні моєму: 11 Він був нещодавно невдатний для тебе, а тепер придатний тобі й мені, я повертаю його,12 А ти прийми його, як моє серце.13 Я хотів при собі притримати його, щоб він замість тебе послужив мені в ув‘язненні за проповідь Євангелії;14 Але без твоєї згоди нічого не хотів чинити, щоб добра справа твоя була не примусовою, а добровільною.15 Бо, можливо, він через те й відлучився на час, щоб ти прийняв його назавжди,16 Та вже не як раба, але вище раба, брата улюбленого, особливо мені, а тим паче тобі; і за тілом, і в Господі.17 Отож, якщо маєш мене за друга, то прийми його, як мене.18 А якщо він чимось образив тебе, або заборгував, вважай це за мною.19 Я, Павло, написав рукою моєю: я дам відплату; не кажу тобі про те, що ти самим собою мені заборгував.20 Так, брате, дай мені скористатися від тебе в Господі; заспокой моє серце в Господі.21 Сподіваючись на послух твій, я написав тобі, знаючи, що ти вчиниш навіть більше, аніж я кажу.22 А заразом приготуй для мене помешкання; бо сподіваюся, що завдяки молитвам вашим, я буду дарований вам.23 Вітає тебе Єпафрас, мій співв‘язень заради Христа Ісуса, Марко, Аристарх, Димас, Лука – співробітники мої.24 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.