1 Бог, що багато разів і багатьма чинниками промовляв здавна батькам у пророках,2 Упродовж останніх днів цих оповідав нам у Сині, Котрого настановив спадкоємцем усього, через Котрого й віки утворив.3 Він – сяйво слави і образ особи Його, тримаючи все словом сили Своєї, звершив Собою очищення гріхів наших, і сів праворуч престолу величі на висоті,4 Ставши настільки вищим від Ангелів, наскільки визначніше перед ними успадкував ймення.5 Бо кому колись із Ангелів сказав Бог: Ти Син Мій, Я нині породив Тебе? І – ще: Я буду Йому Батьком, і Він буде Мені Сином?6 Так само, коли вводить Першовродженого у світ, каже: І нехай поклоняться Йому всі Ангели Божі.7 Про Ангелів сказано: Ти утворюєш Ангелами Своїми духів і служниками Своїми палаючий вогонь.8 А про Сина: Престол Твій, Боже, з віку у вік; жезл царства Твого – берло правоти.9 Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, аніж співучасників Твоїх.10 І: На початку Ти, Господе, заснував землю, і небеса – справу рук Твоїх;11 Вони загинуть, а Ти живеш, і всі постаріють, мов риза,12 І, немов одяг, згорнеш їх, і зміняться; але Ти, Той Самий, і літа Твої не скінчаться.13 Кому й коли із Ангелів сказав Бог: Сиди праворуч Мене, аж допоки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх.14 Чи не всі вони є службові духи, що їх послано на служіння для тих, котрі мають успадкувати порятунок?