1 Бо закон, маючи тінь майбутнього добра, а не сам образ речей, тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, що приходять.2 Інакше вони перестали б приноситися, бо не було б більше жодного відчуття гріхів у тих, які служать і які раз очистилися.3 Але в них є усвідомлення гріхів щороку,4 бо неможливо, щоб кров телят і цапів відпускала гріхи.5 Тому, входячи до світу, каже: Жертви й приношення ти не схотів, але тіло ти дав мені.6 Всепалення і жертви за гріхи тобі не сподобалися.7 Тоді я сказав: Ось іду, - на початку книги написано про мене, щоб виконати Боже, твою волю.8 Сказавши спочатку, що ні жертви, ні приношень, ні всепалень за гріхи, - які згідно з законом приносяться, - не забажав ти і не вподобав собі-9 потім додав: Ось іду, щоб виконати волю твою. Скасовує він перше, щоб поставити друге.10 В тій волі ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.11 І кожний священик стоїть щоденно на службі, і багато разів приносить ті самі жертви, які ніколи не можуть скасувати гріхів.12 Він же, раз принісши жертву за гріхи, завжди сидить праворуч Бога,13 далі очікуючи, доки його вороги не будуть покладені підніжжям його ніг.14 Бо одним приношенням він назавжди вдосконалив тих, що освячуються.15 Свідчить же нам і Святий Дух, згідно із сказаним: 16 Оце і є заповіт, що я його заповідаю їм по тих днях, - мовить Господь. - Дам мої закони в їхні серця, і запишу їх у їхній розум, -17 і більше не згадаю їхніх гріхів та їхніх беззаконь.18 А де є відпущення їх, там немає приношення за гріхи.19 Отож, брати, маємо сміливість заходити до святині кров'ю Ісуса -20 новою і живою дорогою, яку він відкрив нам заслоною, тобто своїм тілом,21 і великого архиєрея в Божім домі.22 Приступаймо ж із щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.23 Непохитно держімо визнання надії, - бо вірний той, що обіцяв!24 Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любови та добрих діл;25 не залишаймо своїх зібрань, як ото деякі ввели у звичку; але заохочуймося, - і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.26 Бо коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання правди, то нема більше жертви за гріхи;27 а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.28 Як хто відрікся закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.29 Зважте, якої гіршої муки заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крови заповіту, якою освятився, хто зневажив Духа ласки?30 Ми знаємо того, хто сказав: У мене помста - і я відплачу, [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме свій народ.31 Страшна річ - потрапити в руки живого Бога!32 Згадуйте ж минулі дні, коли ви, просвітившись, зазнали великої боротьби терпінь,33 бувши або видовищем у зневагах і знущаннях, або ж спільниками тих, що мали таке життя.34 Ви ж терпіли разом із в'язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе вічне й ліпше майно [на небі].35 Тож не відкидайте вашої сміливости, бо вона має велику винагороду.36 Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.37 Бо ще трохи, - дуже недовго - і прийде той, хто йде, - і не забариться.38 Праведний мій житиме вірою, а коли відступить, то моя душа не матиме вподобання в ньому.39 Ми ж не з тих, що відступають на загибель, але з тих, що вірять для спасіння душі.