1 Симон-Петро, раб і посланець Ісуса Христа, до тих, що одержали віру, рівноцінну нашій, завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа.2 Ласка вам і мир хай примножаться в пізнанні Бога і нашого Господа Ісуса.3 Усе те, що потрібне для життя і побожности, подала нам його Божа сила - пізнанням того, хто покликав нас власною славою і чеснотою.4 Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши світового тління у хтивости.5 Тому докладіть усе дбання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті - пізнання,6 в пізнанні - стриманість, у стриманості - терплячість, у терплячості - побожність,7 у побожності - братерство, а в братерстві - любов.8 Бо коли це у вас є та примножується, воно не залишить вас без діла та без плоду для пізнання нашого Господа Ісуса Христа.9 А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх давніх гріхів.10 Тому, брати, ревніше старайтеся утвердити ваше покликання та обрання, бо, роблячи це, ніколи не спотикнетеся.11 Бо так щедро дасться вам вхід до вічного Царства нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа.12 Задля цього буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперешній правді.13 Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,14 знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос оголосив мені.15 Пильнуватиму, щоб і по моєму відході ви завжди про це пам'ятали.16 Бо не йдучи за хитрими байками, об'явили ми вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши самовидцями його величі.17 Бо він прийняв честь і славу від Бога Батька, як до нього від величної слави прийшов такий голос: Це мій Син, мій улюблений, якого я вподобав.18 І ми, будучи з ним на святій горі, чули цей голос, що зійшов з неба.19 І маємо певніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього, як на світильник, що сяє в темному місці, доки почне розвиднятися і ранкова зоря засяє у ваших серцях,20 насамперед знаючи, що жодне пророцтво Писання не допускає власного пояснення.21 Бо пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, надхнені Святим Духом.