1 І танцюристки вийшли на зустріч Давидові з усіх міст Ізраїля з тимпанами і з радістю і з гуслями,2 і жінки почали, і говорили: Саул побив свої тисячі і Давид свої десятки тисяч.3 І поганим видалося слово в очах Саула через це слово, і сказав: Давидові дали десятки тисяч і мені дали тисячі.4 І від того дня і далі Саул підозрівав Давида.5 І злякався Саул лиця Давида6 і відставив його від себе і поставив його собі тисяцьким, і він виходив і входив перед народом.7 І Давид був розумним в усіх своїх дорогах, і Господь (був) з ним.8 І побачив Саул, що він дуже розумний, і стерігся його лиця.9 І ввесь Ізраїль і Юда полюбив Давида, бо він виходив і входив перед лицем народу.10 І Мелхол, дочка Саула, полюбила Давида, і сповіщено Саулові, і угодним було в його очах.11 І сказав Саул: Дам її йому, і буде йому на згіршення. І на Саулі була рука чужинців,12 і Саул заповів всім своїм, кажучи: Заговоріть ви потайки до Давида, кажучи: Ось цар тебе бажає, і всі його слуги тебе люблять, і ти стань зятем царя.13 І слуги Саула сказали ці слова в уха Давидові, і сказав Давид: Чи в ваших очах (це) легка річ стати зятем царя? І я чоловік нешляхотного роду і не славний.14 І сповістили слуги Саула йому за цими словами, які сказав Давид.15 І сказав Саул: Так скажете Давидові: Цар не бажає дару, але хіба сто передних скірок чужинців, щоб відомститися на ворогах царя. І Саул думав його віддати в руки чужинців.16 І слуги Саула сповіщають ці слова Давидові, і слово було угодним в очах Давида, щоб стати зятем царя.17 І встав Давид і пішов він і його мужі і побив сто мужів з чужинців і приніс їхні передні скірки цареві і стає зятем царя, і йому дають його дочку Мелхол йому за жінку.18 І побачив Саул, що Господь з Давидом, і ввесь Ізраїль полюбив його,19 і додав ще підозрівати Давида.