1 Був чоловік з Арматема Сіфи з гори Ефраїма, і йому на імя Елкана, син Єремеїла, сина Ілії, сина Токея в Насів Ефраїма.2 І у цього (були) дві жінки, імя першій Анна, і імя другій Феннана. І були у Феннани діти, і в Анни не було дитини.3 І чоловік ходив з днів до днів (що року) з свого міста, з Арматаїма, щоб поклонитися і принести жертву до Сило Господеві Богові Саваотові. І там Ілі і два його сини Офні і Фінеес (були) господними священиками.4 І був день і Елкана приніс жертву і дав своїй жінці Феннані і її синам і її дочкам часті.5 І дав Анні одну часть, бо не було в неї дитини. Тільки що Елкана лювив Анну понад цю, і Господь закрив її лоно.6 Бо Господь не дав її дитини у її болі і у зневірі її болю, і через це була зневірена, бо замкнув Господь її лоно, щоб не дати її дитини.7 Так чинила з року на рік коли вона приходила до господнього дому. І була зневірена і плакала і не їла.8 І сказав їй Елкана її муж: Анно. І сказала йому: Ось я, пане. І сказав їй: Що тобі є, що плачеш, і чому не їси і чому ти побиваєш твоє серце, чи я не є тобі кращий за десятьох дітей?9 І після того, як зїли вони в Сило, Анна встала, і стала перед Господом, й Ілі священик сидів на сидженню, на порозі Господнього храму.10 І вона, (була) пригноблена душею і молилася до Господа, і плачучи заплакала,11 і помолилася молитвою до Господа, кажучи: Адонай Господи Елоі Саваот, чи зглядаючись не зглянешся на приниження твоєї рабині і не згадаєш мене і не даси твоїй рабі чоловічого насіння, і дам його тобі в дар аж до дня його смерті. І не питиме вина і пянкого напитку, і залізо не підніметься до його голови.12 І сталося коли помножила молитви перед Господом, і священик Ілі дивився на її уста,13 і вона говорила в своїм серці, і її уста рухалися, і її голосу не було чути. І Ілі вважав її за пяну.14 І слуга Ілі сказав їй: Доки будеш пяною? Хай мине твоє вино і піди з перед Господнього лиця.15 І відповіла Анна і сказала: Ні, пане, я жінка в якої тяжкий день, і вина і пянкого напою я не пила і проливаю перед Господом мою душу16 не май твою рабу за хворобливу дочку, бо з великої моєї балакливості продовжила я аж до тепер.17 І відповів Ілі і сказав їй: Іди в мирі, хай ізраїльський Бог дасть тобі всяку твою прозьбу, яку ти у нього просила.18 І вона сказала: Твоя раба знайшла ласку в твоїх очах. І жінка пішла своєю дорогою і ввійшла до свого мешкання і з своїм мужем їла і пила, і її лице більше не впало.19 І встають вранці і покланяються Господеві і ідуть своєю дорогою. І ввійшов Елкана до своєї хати в Арматемі і пізнав свою жінку Анну, і Господь її згадав,20 і вона зачала. І сталося в часі днів і вона породила сина, і назвала імя його Самуїл і сказала: Бо я його випросила в Господа Бога Саваота.21 І пішов чоловік Елкана і ввесь його дім принести жертву в Силом, жертву днів і його молитви і всі десятини його землі.22 І Анна не пішла з ним, бо сказала свому чоловікові: Аж доки дитина не піде, аж доки його не вілучу, і зявиться перед господним лицем і сяде там на віки.23 І сказав їй Елкана її муж: Чини те, що добре в твох очах, сиди, аж доки не відлучиш його. Але хай доконає Господь те, що вийшло з твоїх уст. І жінка сіла і годувала свого сина, аж доки його не відлучила.24 І пішла з ним до Силома з прилітним телям і хлібами і ефою пшеничної муки і бордюгом вина і ввійшла до господньої хати в Силомі, і дитина з ними.25 І привела перед Господа, і його батько зарізав жертву, яку приносив з днів до днів Господеві, і привів хлопчину і зарізав теля. І привела (його) до Ілі Анна матір хлопчини26 і сказала: Хай живе душа твоя, поправді, пане, я жінка, що стояла перед тобою, що молилася до Господа,27 я молилася про цього хлопчину, і Господь дав мені мою прозьбу, яку я в Нього просила.28 І я даю його Господеві на всі дні, які він житиме, на помазання Господеві.