1 Пусти твій хліб на воду: по довгому часі ти знайдеш його знову.2 Паїв зроби сім або й вісім, бо ти не знаєш, яка біда скоїться над землею.3 Як хмари дощу повні, то виливаються на землю. Чи дерево впаде на південь, чи на північ, воно лежатиме на місці, де впало.4 Хто пильнує вітру, сіяти не буде; хто дивиться на хмари, жати не буде.5 Так само, як не знаєш, яка дорога вітру, ані як ростуть кості у вагітної утроби, так само ти не знаєш і діл Бога, що все робить.6 Зранку засівай твій засів, а й увечері не давай твоїй руці спочинку, бо ти не знаєш, чи це, чи те пощастить, або чи те і це так само добре буде.7 І світло солодке, і весело очам дивитися на сонце!8 Навіть коли б хтось прожив багато років, хай усіма ними веселиться, але хай тямить про дні мороку, бо буде їх чимало. Все, що приходить - марнота.9 Радій, юначе, у твоїй молодості, і нехай серце твоє зазнає щастя за днів твого юнацтва; іди куди тебе тягне твоє серце, за тим, що чарує твої очі, але знай, що за все це Бог на суд тебе поставить.10 Гони тугу з твого серця й віддали від себе лихо; але і молодість і чорний волос - марнота.