1 І коли скінчив Ісус наставляти дванадцятьох учнів Своїх, перейшов звідти навчати і проповідувати в містах їхніх.2 А Іван, коли почув у в‘язниці про діяння Христові, послав двох учнів своїх3 Запитати в Нього: Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи наджидати нам іншого?4 І сказав їм Ісус у відповідь: Підіть і скажіть Іванові, що чуєте і бачите: 5 Сліпі стають зрячими і кульгаві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Вість. 6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме. 7 А коли вони пішли, Ісус почав говорити народові про Івана: На що ходили ви в пустелю подивитися? Чи на тростину, котру вітер хитає? 8 На кого ви дивитися ходили? Чи на чоловіка, зодягнутого в м‘яку одежу? Ті, хто носить м‘який одяг, у царських палатах живуть. 9 Тоді на кого дивитися ви ходили? На пророка? Так, повідую вам, навіть більше, ніж пророка. 10 Бо він той, про кого написано: Ось, Я посилаю посланця Мого перед Тобою, котрий приготує шлях Твій перед Тобою. 11 Істину кажу вам: Із народжених жінками не поставав більший від Івана Хрестителя; але менший у Царстві Небеснім більший від нього. 12 А від днів Івана Хрестителя донині Царство Небесне силою береться, і ті, що докладають зусилля, здобувають його. 13 Бо всі пророки й Закон провістили до Івана. 14 І, якщо хочете прийняти, він є Ілля, котрому належало прийти. 15 Хто має вуха чути, нехай почує! 16 До кого ж цей рід прирівняю? Він схожий на дітей, котрі сидять на вулиці і звертаються до своїх приятелів, 17 І кажуть: Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам сумних пісень, а ви не ридали. 18 Бо прийшов Іван, не їсть, не п‘є; і кажуть: У ньому демон. 19 Прийшов Син Людський, їсть і п‘є, і кажуть: Ось чоловік, котрий любить їсти і пити вино, друг митникам і грішникам. І виправдана премудрість дітьми її. 20 Тоді почав Він докоряти містам, у котрих найбільше виявлялася сила Його, через те, що вони не покаялися: 21 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні явлені були сили, котрі явлені у вас, то давно вони у веретищах і попелі покаялися б. 22 Але повідую вам: Тирові і Сидонові буде легше судного дня, аніж вам. 23 І ти, Капернауме, що до неба піднявся, до пекла зійдеш. Бо якби у Содомі явлені були сили, явлені в тобі, то він залишився б до нинішнього дня. 24 Але повідую вам, що землі содомській легше буде судного дня, аніж тобі. 25 О тій порі, коли продовжував слово, Ісус сказав: Прославляю Тебе, Батьку, Господе неба і землі, що Ти утаємничив це від мудрих та розумних і відкрив це немовлятам. 26 Так, Отче! Бо такою була Твоя добра воля. 27 Усе передане Мені Батьком Моїм, і ніхто не знає Сина, окрім Батька; і Батька ніхто не знає, окрім Сина, і кому Син хоче відкрити. 28 Прийдіть до Мене, всі стомлені й обтяжені, і Я заспокою вас! 29 Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я покірний і сумирний серцем; і знайдете спокій душам вашим. 30 Бо ярмо Моє любе, і тягар Мій легкий.