1 І сталося як він молився в одному місці і коли закінчив, то сказав до нього один з його учнів: Господи, навчи нас молитися, як ото Іван навчив своїх учнів.2 Він промовив до них: Коли молитеся, то кажіть: Батьку [наш, що на небі,] нехай святиться Ім'я твоє; нехай прийде Царство твоє; [нехай буде твоя воля, як на небі, так і на землі]. 3 Хліб наш насущний давай нам щодня, 4 і прости нам наші гріхи, як і ми самі прощаємо кожному винуватцю нашому, і не введи нас у випробування, [але визволи нас від лукавого]. 5 І сказав до них: Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі і скаже йому: Друже, позич мені три хліби, 6 бо приятель мій прийшов з дороги до мене і не маю що дати йому. 7 А той із середини у відповідь каже: Не турбуй мене; уже двері замкнені і діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі. 8 Кажу вам, якщо він не встане й не дасть йому заради дружби, то за докучання встане і дасть йому, скільки той потребує. 9 І кажу вам, просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; 10 бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, тому, хто стукає, відчинять. 11 Коли в якогось із вас, батьків, попросить син [хліба, то чи подасте йому камінь? Або] риби, - чи замість риби подасте йому змію? 12 Або коли попросить яйце, чи подасте йому скорпіона? 13 Отже, якщо ви, бувши злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Батько дасть Святого Духа тим, які в нього просять? 14 І виганяв біса, що був німий. Сталося так, коли біс вийшов, німий заговорив, - а люди дивувалися.15 Деякі ж з них сказали: Вельзевулом - князем бісівським - бісів виганяє.16 Інші ж, випробовуючи, жадали від нього знаку з неба.17 Знаючи їхні думки, він сказав їм: ожне царство, що саме в собі розділилося, запустіє; і дім, що поділився, на дім же і впаде. 18 Коли ж сатана сам у собі розділився, то як стоятиме його царство? Кажете, нібито я Вельзевулом виганяю бісів. 19 Коли я Вельзевулом виганяю бісів, то чим сини ваші виганяють? Отож, вони будуть вам суддями. 20 Коли ж я Божим пальцем виганяю бісів, то Боже Царство вже прийшло до вас. 21 Коли сильний, озброївшись, стереже свій двір, - його майно в безпеці. 22 Коли ж хто дужчий від нього нападе й переможе його, то забере всю його зброю, на яку покладався, і роздасть свою здобич. 23 Хто не зі мною, той проти мене; і хто не збирає зі мною, той розкидає. 24 Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою і не знаходячи. Тоді каже: Повернуся до своєї хати, звідки я вийшов. 25 І, повернувшись, знаходить її заметеною та прибраною. 26 Тоді йде, бере сім інших духів, лукавіших від себе, і, ввійшовши, живуть там. І стає останнє тій людині гіршим від попереднього. 27 Сталося ж, що коли мовив він це, якась жінка з юрби, піднісши голос, сказала йому: Блаженне лоно, яке носило тебе, і груди, які ти ссав.28 Він відказав: По правді блаженні ті, що слухають Боже слово і бережуть його. 29 А як збиралися люди, почав говорити: Цей рід - лукавий: знаку шукає, та знак не дасться йому - хіба що знак [пророка] Йони. 30 Бо як Йона став знаком для ніневітян, таким буде й Син Людський для цього роду. 31 Цариця південна стане на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоб послухати Соломонову мудрість. А ось тут є більший від Соломона. 32 Мужі ніневійські стануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони; а ось тут є більший від Йони. 33 Запаливши світильник, ніхто не ставить його в сховок ані під посуд, - але на свічник, щоб ті, що входять, бачили світло. 34 Світильником тіла є твоє око. Коли твоє око буде просте, то й усе твоє тіло буде світле; коли ж лукаве буде, то й твоє тіло буде темне. 35 Отже, пильнуй, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою. 36 Бо коли все твоє тіло світле і не має жодної частини темряви, то все буде світле, наче світильник осяяв тебе блиском. 37 Коли він говорив, один фарисей благав його пообідати в нього. Він прийшов і сів до столу.38 Фарисей же, побачивши, здивувався, що перед обідом він не обмився.39 А Господь промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, чистите зовнішність склянки та полумиска, а ваше нутро повне здирства й лукавства. 40 Нерозумні, чи не той, хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє? 41 Тож із внутрішнього давайте милостиню, і все вам буде чисте. 42 Горе вам, фарисеям, бо ви даєте десятину з м'яти й рути та всякого зілля, але обминаєте суд і Божу любов; і це належить робити, і того не лишати. 43 Горе вам, фарисеям, бо ви любите перші сидіння в синаґоґах і вітання на торговищах. 44 Горе вам, [книжники і фарисеї - лицеміри], бо ви наче непомітні гроби - люди по них ходять і не знають того. 45 У відповідь один із законників каже йому: Учителю, кажучи так, ти ображаєш і нас.46 А він сказав: Горе й вам, законникам, бо ви накладаєте на людей тягарі, що їх важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтеся до тягарів. 47 Горе вам, бо будуєте надгробки пророкам, а батьки ваші повбивали їх. 48 Отже, свідчите і схвалюєте вчинки своїх батьків, бо ті ж повбивали їх, а ви будуєте [їм надгробки]. 49 Через те й Божа мудрість сказала: Пошлю до них пророків та апостолів, і з них декого уб'ють і переслідуватимуть, 50 щоб від цього роду домагатися крови всіх пророків, що пролита від створення світу, 51 від крови Авеля до крови Захарія, що загинув між вівтарем і храмом; так, кажу вам, - вимагатиметься від цього роду. 52 Горе вам, законникам, бо ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли і тим, що входять, перешкодили. 53 А коли він виходив звідти, почали книжники і фарисеї дуже нападати і дуже випитувати його,54 сподіваючись зловити його на слові, [щоб звинуватити його].