1 І Господь післав до Давида пророка Натана, і він увійшов до нього і сказав йому: В одному місті були два чоловіки, один багатий і один бідний.2 І в багатого були отари і дуже великі стада,3 і в бідного нічого, але тільки одна мала ягничка, яку купив і оберіг і вигодував її, і вона виросла разом з ним і з його синами, вона їла його хліб і пила з його чаші і спочивала на його лоні і була йому наче дочка.4 І прийшов мандрівник до багатого мужа, і він пожалів взяти з своїх отар і з своїх стад, щоб зробити (обід) чужинцеві мандрівникові, що до нього прийшов, і взяв ягницю бідного і приготовив її чоловікові, що прийшов до нього.5 І Давид дуже розлютився люттю на чоловіка, і сказав Давид до Натана: Хай живе Господь, сином смерті (є) чоловік, що це вчинив.6 І всемеро поверне ягницю за те, що вчинив це слово, і за те, що не пощадив.7 І сказав Натан до Давида: Ти чоловік, що це вчинив. Так говорить Господь Бог Ізраїля: Я Той, Хто помазав тебе на царя над Ізраїлем, і Я той, хто спас тебе з руки Саула,8 І Я тобі дав дім твого пана і жінки твого пана на твоє лоно, і Я дав тобі дім Ізраїля і Юду. І якщо це мало, додам тобі до цього.9 Як це опоганив ти господнє слово, щоб вчинити зло в його очах? Ти мечем убив Урію Хеттея, і ти собі взяв за жінку його жінку, і ти його убив мечем синів Аммона.10 І тепер меч не відступить від твого дому на віки за те, що ти Мене зневажив і взяв жінку Урії Хеттея, щоб була тобі за жінку.11 Так говорить Господь: Ось Я наводжу на тебе зло з твого дому, і заберу твоїх жінок перед твоїми очима і дам твому ближньому, і переспить з твоїми жінками перед цим сонцем.12 Томущо ти потайки вчинив, і Я вчиню це слово перед всім Ізраїлем і перед цим сонцем.13 І сказав Давид Натанові: Я згрішив перед Господом. І сказав Натан до Давида: І Господь відняв твій гріх, не помреш.14 Лиш томущо цим словом, підсилюючи, ти підсилив господних ворогів, і твій син, що тобі народився, помре смертю.15 І відійшов Натан до свого дому. І Господь побив дитину, яку породила жінка Урія Давидові, і вона захворіла.16 І шукав Давид Бога про дитину, і постив Давид постом, і ввійшов і лежав в мішку на землі.17 І пішли до нього старшини його дому, щоб підвести його з землі, і він не забажав, і не їв з ними хліба.18 І сталося в сьомому дні і померла дитина. І раби Давида побоялися сповістити йому, що дитина померла, сказали що: Ось коли ще дитина жила ми йому говорили, і не вислухав нашого голосу, і як скажемо йому, що дитина померла, і вчинить зло.19 І впізнав Давид, що його слуги шепчуть, і зрозумів Давид, що дитина померла. І сказав Давид до своїх слуг: Чи померла дитина? І вони сказали: Померла.20 І встав Давид з землі і помився і намазався і змінив свою одіж і ввійшов до божого дому і поклонився Йому. І ввійшов до свого дому і попросив їсти хліба, і поклали перед ним хліб, і він їв.21 І його слуги сказали йому: Що це за слово, яке ти вчинив? Коли дитина ще жила, ти постив і плакав і чував, і коли дитина померла, ти встав і зїв хліб і пив.22 І сказав Давид: Коли дитина ще жила я постив і я плакав, бо сказав: Хто знає, чи не помулує мене Господь і дитина житиме.23 І тепер вона померла, навіщо це я маю постити? Не зможу її повернути. Я ще піду до неї, а вона не повернеться до мене.24 І потішив Давид Вирсавію свою жінку і ввійшов до неї і спав з нею, і вона зачала і породила сина, і назвала йому імя Соломон, і Господь його полюбив.25 І післав рукою пророка Натана, і назвав його імя Ідеді, задля Господа.26 І Йоав побідив Раввата сина Аммона і захопив царське місто.27 І післав Йоав послів до Давида і сказав: Я Побідив Раввата і я захопив місто вод.28 І тепер збери останок народу і отаборися проти міста і візьми його, щоб не я забрав місто, і не названо на ньому моє імя.29 І Давид зібрав ввесь нарід і пішов до Раввата і воював проти нього і взяв його.30 І взяв вінець Мелхола їхнього царя з його голови, і його вага талант золота і дорогоцінного каменя, і був на голові Давида. І він забрав з міста дуже багато здобичі.31 І нарід, що був у ньому, він вивів і поклав до пили і до залізних молотарок і перевів їх через цегольні і так зробив всім містам синів Аммона. І повернувся Давид і ввесь нарід до Єрусалиму.