1 І оці також прийшли до Давида у Ціклаґ, коли він ще ховався від Саула, сина Кішового, і були з хоробрих, які допомагали в битві.2 Озброєні луком, які правою і лівою рукою [кидали] каміння і [пускали] стріли з лука, – з братів Саулових, – від Веніямина.3 Старший Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу.4 І гів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох і [старший] над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і гедерянин Йозавад.5 Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія.6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни.7 І Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Гедору.8 З ґадян відділилися до Давида в укріплення, в пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові – їхні лиця, і вони прудкі, мов сарни в горах.9 Старший Езер, другий Овадія, третій – Еліав.10 Четвертий – Мішманна, п'ятий – Їрмея.11 Шостий – Аттай, сьомий – Еліїл,12 Восьмий – Йоханан, дев'ятий – Елзавад,13 Десятий – Єремія, одинадцятий – Махбанай,14 Оці були з Ґадових синів, старшини підрозділів війська, менший – над сотнею, а старший – над тисячою.15 Це вони перейшли Йордан першого місяця, коли він виходить з берегів своїх, і розігнали всіх, хто був у долинах, на схід і на захід.16 Прийшли також із синів Веніяминових і Юдиних в укріплення до Давида.17 Давид вийшов їм назустріч і сказав їм: Якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде у мене з вами одне серце; а якщо для того, аби підступно віддати мене ворогам моїм, то, оскільки немає недоброго в руках моїх, тож нехай бачить Бог батьків наших і заборонить це.18 І виповнив Дух Амасая, старшини тридцяти провідників, [і він сказав]: Мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Єссеїв; Мир тобі, і мир помічникам твоїм; бо допомагає тобі Бог твій. І прийняв їх Давид, і поставив на чолі загону.19 І з Манасіїного коліна перейшли [деякі] до Давида, коли він рушив із филистимлянами на війну супроти Саула, але не помагав їм, тому що старшини филистимські порадилися і відіслали його, кажучи: На нашу голову він перейде до володаря свого Саула.20 Коли він повертався до Ціклаґу, тоді перейшли до нього із манасіян: Аднах і Йозавад, Єдіаїл, і Михаїл і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, – тисяцькі у манасіян.21 І вони допомагали Давидові супроти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були старшинами у війську.22 Отак щоденно приходили до Давида на поміч і невдовзі його ополчення стало великим, як ополчення Боже.23 Ось число старшин у війську, котрі прийшли до Давида у Хеврон, щоби передати йому царство Саулове, за словом Господнім.24 Синів Юдиних, які носять великого щита і списа, було шість тисяч вісімсот удатних до війни.25 Із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч і сто;26 Із синів Левієвих – чотири тисячі шістсот;27 І Єгояда, князь синів Ааронових, і з ним три тисячі сімсот;28 І Сад`ок, мужній юнак, і рід його, – двадцять двоє старшин.29 Із синів Веніяминових, братів Саулових, три тисячі, – але багато з них ще трималися дому Саулового;30 Із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот вояків мужніх, людей, відомих у родах своїх;31 Із півколіна Манасіїного вісімнадцять тисяч, котрі покликані були поіменно, щоб настановити Давида царем;32 Із синів Іссахарових [прийшли] люди розумні, котрі знали, що і коли треба учинити Ізраїлеві, – їх було двісті старшин, і всі брати їхні дослухалися до слова їхнього.33 Із [коліна] Завулонового удатних для битви, озброєних всілякою військовою зброєю, – п'ятдесят тисяч, у лавах, – одностайних;34 Із [коліна] Нефталимового – тисяча вождів, а з ними тридцять сім тисяч зі щитами і списами;35 Із [коліна] Данового придатних до війни – двадцять вісім тисяч шістсот;36 А від Асира вояків, готових до битви, – сорок тисяч.37 А з-за Йордану, від коліна Рувимового, Ґадового, і півколіна Манасіїного, – сто двадцять тисяч з усілякою військовою зброєю.38 Усі ці вояки, в лавах, від щирого серця прийшли до Хеврона зацарювати Давида над усім Ізраїлем. Та й решта ізраїльтян була одностайна, щоб зацарювати Давида.39 І були вони там з Давидом три дні, їли і пили, тому що брати їхні надбали їм.40 А також і близькі до них, навіть із [коліна] Іссахарового, Завулонового і Нефталимового, – привозили все їстівне віслюками і верблюдами, і мулами, і волами: борошно, смокви, і родзинки, і вино, і єлей, і великої, і дрібної худоби дуже багато, бо велика радість була в Ізраїлі.