1 Висхідна пісня. Згадай, о Господи, Давидові усі його старання,2 як він був Господеві клявся, Могутньому Якова обрікався: 3 «Ні! Я не ввійду до намету дому мого, не ляжу на постіль відпочити,4 не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати,5 покіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього.»6 Ось чули ми про нього в Ефраті, знайшли його в полях яарських.7 Увійдімо в його житло, упадім до підніжка його стіп!8 Устань, Господи, до твого відпочинку ти і кивот твоєї сили!9 Священики твої нехай одягнуться у справедливість святі твої нехай возрадуються вельми10 Задля Давида, слуги твого, не відштовхуй обличчя помазаника твого.11 Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.12 Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі.»13 Бо Господь Сіон собі вибрав, він захотів його собі як житло.14 «Це місце мого відпочинку назавжди, тут оселюся, бо я його собі вподобав.15 Благословлю поживу його щедро, бідних його насичу хлібом.16 Священиків його я зодягну спасінням, і святі його возрадуються вельми.17 Там вирощу я Давидові рога, там приготую світильник для помазаника мого.18 Ворогів його я соромом укрию; а на ньому буде його вінець сяяти.»