Сьогодні 19.01.2021, читаємо Буття 14, Матвія 13 Рік 1

Буття 14

1 І сталось за днів Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, і Тидала, царя Ґоїму,2 вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.3 Усі ці зібрались були до долини Сіддім, вона тепер море Солоне.4 Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а року тринадцятого повстали.5 А року чотирнадцятого прибув Кедор-Лаомер та царі, що були з ним, і побили Рефаїв в Аштерот-Карнаїмі, і Зузів у Гамі, і Емів у Шаве-Кір'ятаїмі,6 і Хорянина в горах Сеїру аж до Ел-Парану, що він при пустині.7 І вернулись вони, і прибули до Ен-Мішпату, воно тепер Кадеш, і звоювали всю землю Амалика, а також Аморея, що сидів у Хаццон-Тамарі.8 І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, тепер він Цоар, і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім,9 із Кедор-Лаомером, царем Еламу, і Тидалом, царем Ґоїму, і Амрафелом, царем Шинеару, і Арйохом, царем Елласару, чотири царі проти п'ятьох.10 А долина Сіддім була повна смоляних ям; і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позосталі повтікали на гору.11 І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, і пішли.12 І взяли вони Лота, сина брата Аврамового, бо пробував у Содомі, і добро його та й пішли.13 І прийшов був недобиток, та й розповів єврею Аврамові, а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників.14 І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.15 І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску.16 І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей.17 Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська.18 А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього.19 І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.20 І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього.21 І сказав цар содомський Аврамові: Дай мені людей, а маєток візьми собі.22 Аврам же сказав цареві содомському: Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі,23 що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.24 Я не хочу нічого, даси тільки те, що слуги поїли, та частину людям, що зо мною ходили: Анер, Ешкол і Мамре, частину свою вони візьмуть.

Матвія 13

1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.5 Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.8 Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.9 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!10 І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?11 А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.12 Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...15 Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.17 Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.18 Послухайте ж притчу про сіяча.19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.20 А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.22 А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.27 І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?28 А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?29 Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.30 Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.32 Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.33 Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.34 Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,35 щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!36 Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.37 А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,38 а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;39 а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.40 І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.41 Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,42 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!44 Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,46 а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.47 Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.48 Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.49 Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,50 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!51 Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.52 І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.53 І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.54 І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?55 Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?56 І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?57 І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!58 І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

🚀 В Телеграм бот