Сьогодні 15.01.2021, читаємо Буття 14, Матвія 13 Рік 1

Буття 14

1 І було за днів Амрафела, царя шинеарського, Арйоха, царя елласарського, і Кедор-Лаомера, царя еламського, і Тидала, царя Ґоїму;2 Пішли вони війною супроти Бераєма, царя содомського, супроти Біршаєма, царя гоморського, Шин'ава, царя Адми, Шемевера, царя цевоїмського, і супроти царя Белаю, котрий є Цоар.3 Усі ці з'єдналися в долині Сіддім, це є [нині] море Солоне.4 Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а тринадцятого року збунтувалися.5 У чотирнадцятому році прийшов Кедор-Лаомер і царі, які з ним, і завдали поразки рефаїмам у Аштерот-Карнаїмі, зузам у Гамі, емімам у Шаве-Кір'ятаїмі.6 І хореїв у горах їхніх Сеїрі, до Ел-Парану, що близько пустелі.7 І, повернувшись звідти, вони прийшли до джерела Ен-Мішпату, котрий є Кадеш, і завдали поразки усій країні амаликитян, а також амореїв, що жили у Хаццон-Тамарі.8 І вийшли цар содомський, цар гоморський, цар Адми, цар цевоїмський і цар Белаю, котрий є Цоар; і розпочали битву з ними в долині Сіддім,9 Із Кедор-Лаомером, царем еламським, Тидалом, царем ґоїмським, Амрафелом, царем шинеарським, Арйохом, царем елласарським; чотири царі супроти п'яти.10 А в долині Сіддім було багато смоляних ямищ. І царі содомський і гоморський, рятуючись втечею, попадали в них; а решта ховалася в горах.11 [Переможці] забрали все майно Содому і Гомори, і увесь припас їхній, та й пішли.12 І взяли Лота, небожа Аврамового, який мешкав у Содомі, та майно його і пішли.13 І прийшов один із тих, що втік, і звістив Аврамові – євреєві, що жив тоді поблизу діброви Мамре амореянина, брата Ешколу і брата Анеру, котрі були спільниками Аврамовими.14 Почувши, що небіж його попав у полон, Аврам озброїв [служників] своїх, народжених в домі його, триста вісімнадцять; і переслідував [супротивників] до Дана.15 І, розділившись, [напав] на них уночі, сам і служники його, і завдав їм поразки, і переслідував їх до Хови, що ліворуч Дамаску.16 І повернув усе майно і Лота, небожа свого, і майно його повернув, також і жінок і народ.17 Коли він повертався після поразки Кедор-Лаомера і царів, котрі були з ним, цар содомський вийшов йому назустріч в долині Шаве, що [нині] долина Царська.18 І Мелхиседек, цар салимський, виніс хліба і вина: а він був священиком Бога Всевишнього.19 І благословив його, і сказав: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, Владики неба і землі;20 І благословенний Бог Всевишній, котрий віддав ворогів твоїх в руки твої: І [Аврам] дав йому десяту частку від усього.21 І сказав цар содомський Аврамові: – Віддай мені людей, а майно забери собі.22 Але Аврам сказав цареві содомському: Підношу руку мою до Господа Бога Всевишнього, Владики неба і землі.23 Що навіть нитки і ременя від взуття не візьму з усього твого, щоб ти не сказав: Я збагатив Аврама,24 Окрім того, що з'їли підлітки, і окрім частки, яка належить людям, котрі ходили зі мною; Анер, Ешкол і Мамре хай візьмуть свою частку.

Матвія 13

1 Того дня Ісус вийшов з дому і сів біля моря.2 І зібралася до Нього сила народу, аж так, що Він зайшов у човен і присів, а увесь народ стояв на березі.3 І навчав їх багато притчами, кажучи: Ось, вийшов сівач сіяти;4 І коли він сіяв (зерна), то деяке впало при дорозі, і налетіли птахи, і видзьобали його;5 А деяке впало на місцину кам‘янисту, де мало було землі, і невдовзі посходило, тому що земля була неглибока;6 Та коли зійшло сонце, зав‘яло, і через те, що не мало (належного) коріння, засохло;7 А деяке впало у терни, і терня виросло, й заглушило його;8 А деяке впало на родючий грунт і принесло плід: одне у стократ, друге – в шістдесят, а деяке в тридцятеро.9 Хто має вуха слухати, нехай чує!10 Учні наблизилися і запитали у Нього: Нащо притчами говориш до них?11 Він сказав їм у відповідь: Через те, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано;12 Бо хто має, то дасться йому і примножиться; а хто не має, у того відбереться й те, що має;13 Тому й повідую їм притчами, що вони дивляться і не бачать, слухають та не чують, і не розуміють;14 І справджується над ними пророцтво Ісаї, котре повідує: Слухом почуєте, і не зрозумієте, і очима дивитися будете, і не побачите;15 Бо огрубіло серце людей цих, і вухами з натугою чують, і очі свої зімкнули, нехай же не побачать очима, і не почують вухами, і не втямлять серцем, і нехай не звернуться, щоб Я уздоровив їх.16 А ваші очі щасливі, що бачать, і вуха ваші, бо чують.17 Бо правду кажу вам, що численні пророки і праведники бажали бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.18 А ви ось вислухайте (і пізнайте) [значення] притчі про сіяча: 19 До кожного, хто слухає слово про Царство і не розуміє, приходить лукавий і краде посіяне в серці його: ось кого засвідчує посіяне при дорозі.20 А посіяне на кам‘янистій місцині означає того, хто чує слово і відразу з радістю приймає його;21 Але не має в собі коріння і нестійкий: коли надходить скорбота, або ж гоніння за слово, миттю піддається спокусі.22 А посіяне в тернях означає того, хто чує слова, але клопоти світу цього та омана багатства глушать слово, і воно залишається без плоду.23 А посіяне на родючому грунті означає того, хто слухає слово і розуміє, і плід він приносить, аж так, що один приносить плід у стократ, інший в шістдесят, а ще інший – у тридцятеро.24 І другу притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне схоже на чоловіка, що посіяв добре насіння на полі своєму.25 Та коли люди спали, прийшов ворог його і насіяв поміж пшеницею плевелів, і зник.26 Коли зійшло вруно і показався колос, тоді з‘явилися й плевели.27 Та ось, прийшли служники до господаря (поля) і сказали йому: Пане! Хіба не добре насіння сіяв ти на полі твоєму? То звідки ж на ньому плевели?28 А він сказав їм: Ворог людський учинив це. А служники сказали йому: Хочеш, ми підемо, і виберемо їх?29 Та він сказав їм: Ні, бо, виполюючи плевели, ви повириваєте разом з ними пшеницю;30 Залишіть їх, нехай разом ростуть до жнив; і в пору жнивну я скажу женцям: Зберіть передніше плевели та пов‘яжіть їх у в‘язочки, щоби спалити їх; а пшеницю зберіть до засіків моїх.31 Ще одну притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне схоже на зерня гірчичне, котре чоловік узяв і посіяв на полі своєму,32 Котре, хоч і найменше з-поміж насіння, та коли виросте, буває найбільшим з-поміж зела і стає деревом, аж таким, що прилітають птахи небесні і ховаються в гілках його.33 Іншу притчу сказав Він їм: Царство Небесне схоже на закваску, яку жінка, узявши, поклала в три міри борошна, доки не вкисло все.34 Усе це Ісус казав народові притчами і без притчі не говорив їм,35 Нехай справдиться повідане через пророка, котрий сказав: Відкрию в притчах уста Мої; повідаю утаємничене від утворення світу.36 Тоді Ісус відпустив народ і зайшов до оселі. Аж тут підійшли до Нього учні Його і сказали: Поясни нам притчу про плевели в полі.37 А Він сказав їм у відповідь: Сівач доброго насіння є Син Людський;38 Поле є світ; добре насіння, це – сини Царства, а плевели – сини лукавого;39 А ворог, що посіяв їх, є диявол; жнива є кінець світу, а женці суть Ангели.40 Тому отак, як збирають плевели і вогнем спалюють, так буде наприкінці світу цього: 41 Пошле Син Людський Ангелів своїх, і зберуть із Царства Його всі спокуси і тих, що вчиняють беззаконня.42 І вкинуть їх до печі вогненної; там буде плач і скрегіт зубів;43 Тоді праведники засяють, мов сонце, у Царстві Батька їхнього. Хто має вуха чути, нехай чує!44 Ще схоже Царство Небесне на скарб, схований у полі; котрого знайшов чоловік і утаємничив, і від радости з того йде і продає все, що має, і купляє те поле.45 Ще схоже Царство Небесне на купця, що шукає гарних перлин,46 І котрий, коли знайшов одну коштовну перлину, пішов, і продав усе, що мав, і купив її.47 Ще схоже Царство Небесне на невід, що закинутий в морі, і який захопив чимало всілякої риби;48 Котрого, коли наповнився, витягнули на берег і присіли й вибрали краще в посудини, а гірше викинули геть.49 Отак буде й наприкінці світу: Вийдуть Ангели і вилучать лихих з-поміж праведних.50 І вкинуть їх до печі вогненної: там буде плач і скрегіт зубів.51 І запитав їх Ісус: Чи зрозуміли ви все це? Вони відповідають Йому: Так, Господе!52 А Він сказав їм: Ось чому всілякий книжник, навчений про Царство Небесне, схожий на господаря, котрий виносить із скарбниці своєї нове і старе.53 І коли скінчив Ісус притчі оці, пішов звідти.54 І прийшов Він на Свою батьківщину, навчав їх у синагозі їхній, аж так, що вони вражалися і казали: Звідки в Нього така премудрість і сила?55 Чи не теслі Він син? Чи не Його Матір називається Марія, і брати його Яків, і Йосип, і Симон, і Юда?56 І сестри Його – чи не всі поміж нами? Звідки ж це в Нього?57 І спокушалися Ним. А Ісус сказав їм: Не буває пророка без честі, хіба що у вітчизні своїй, і в домі своїм!58 І не звершив там багато див через їхню невіру.

🚀 В Телеграм бот