Сьогодні 21.01.2021, читаємо Буття 14, Матвія 13 Рік 1

Буття 14

1 І сталося за часів Амрафела, царя Шінеару, Аріоха, царя Елласару, Кедорлаомера, царя Еламу, й Тідала, царя Гоїму,2 що вони вчинили війну з Берою, царем Содому, Гіршею, царем Гомори, з Шінеавом, царем Адми, і з Шемевером, царем Цевоїму, та з царем Бели, себто Цоару.3 Всі вони зібралися в Сіддім-долині, себто в Солянім морі.4 Дванадцять років служили вони Кедорлаомерові, а на тринадцятому збунтувались.5 На чотирнадцятому ж році рушив Кедорлаомер з царями, що були з ним, і розбив рефаїв в Аштерот-Карнаїм, зузіїв у Хамі, еміїв у Шаве-Кіріятаїм,6 і хоріїв у горах Сеїр, аж до Ель-Парану, що при пустині.7 Повернувшися звідтіля, прибули вони в Єн-Мішпат, себто Кадеш, і звоювали всю землю амалекитян, а також аморіїв, що жили в Хацацон Тама-Рі.8 І вийшов цар Содому, цар Гомори, цар Адми, цар Цевоїму, і цар Бели, себто Цоару, й вишикувались у Сіддім-долині проти них до бою;9 проти Кедорлаомера, царя Еламу, Тідала, царя Гоїму, Амрафела, царя Шінеару, та Аріоха, царя Елласару: чотири царі проти п'ятьох.10 Була ж Сіддім-долина повна ям з ропою; і коли цар Содому й цар Гомори втікали, то попадали туди; ті ж, що зосталися, втекли в гори.11 Забрали (переможці) все добро Содому й Гомори, й усі їхні харчі та й пішли геть.12 Взяли й Лота, Аврамового братанича, з його майном - він жив тоді в Содомі - і так відійшли.13 Аж ось прийшов один, що врятувався, і оповів Аврамові євреєві, що жив у діброві Мамре, аморія, брата Ешкола та Анера, які були союзниками Аврама.14 Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану.15 Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску.16 Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми.17 Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину.18 А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино - він був священик Бога Всевишнього -19 поблагословив його й мовив: `Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю.20 Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!` І дав йому (Аврам) десяту частину з усього.21 А цар Содому сказав до Аврама: `Дай мені людей, майно ж візьми собі.`22 Аврам же відповів цареві Содому: `Здіймаю мою руку до Господа Бога Всевишнього, який створив небо й землю,23 що я ні нитки, ні ремінця від постолів, нічого не візьму з того, що тобі належить, щоб ти не сказав: `Я збагатив Аврама`.24 Для себе я не хочу нічого, хіба те, що з'їли слуги, та крім частки, належної мужам, які прийшли зо мною: Анер, Ешкол і Мамре - вони нехай візьмуть свою пайку.`

Матвія 13

1 Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря.2 І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі.3 Він говорив до них численними притчами, кажучи: “От вийшов сіяч сіяти.4 І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.5 Інше впало на ґрунт кам'янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока.6 Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.7 Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,8 Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.9 Хто має вуха, нехай слухає.”10 І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них говориш?”11 А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.12 Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.14 На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, –15 бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, –щоб я зцілив їх.16 Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують.17 Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.18 Слухайте, отже, притчу про сіяча.19 До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.20 А той, хто був сприйняв його на кам'янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає,21 але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.22 А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.23 Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, – це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.”24 Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: “Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі.25 Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов.26 Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився.27 Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?28 Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо?29 Ні! -каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці.30 Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв'яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.”31 Іншу притчу він подав їм, кажучи: “Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі.32 Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.”33 Ще іншу притчу повідав їм: “Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.” –34 Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого,35 щоб збулося сказане пророком: “Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.”36 Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: “Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.”37 А він у відповідь сказав їм: “Той, хто сіє добре зерно – це Син Чоловічий;38 поле – це світ; добре зерно – це сини Царства; а кукіль – це сини лукавого;39 ворог, що його посіяв – це диявол; жнива – це кінець світу; женці – це ангели.40 Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу: 41 Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,42 і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.43 І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!44 Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле.45 Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел.46 Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її.47 Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини.48 Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.49 Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і50 кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.51 Чи ви це все зрозуміли?” – “Так!” – йому відповіли.52 Тоді сказав їм: “Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.”53 Якже Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти.54 Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?55 Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?56 І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?”57 І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: “Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.”58 І не зробив там багато чуд з-за їхньої невіри.

🚀 В Телеграм бот