1 І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, і кедрового дерева, каменярів і теслярів, щоб збудувати йому дім.2 І зрозумів Давид, що Господь міцно утвердив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо, заради народу його, Ізраїля.3 Тоді взяв Давид іще дружин у Єрусалимі, і породив Давид іще синів та доньок.4 А ось ймення тих, що народилися у нього у Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, Натан, і Соломон,5 І Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,6 І Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія,7 І Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет,8 І почули филистимляни, що помазаний Давид на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни шукати Давида; І почув Давид [про це], і рушив супроти них.9 І филистимляни прийшли, і розташувалися в долині Рефаїм.10 І запитав Давид у Бога, кажучи: Чи йти мені супроти филистимлян, і чи віддаси їх в руки мої? І сказав йому Господь: Йди, і Я віддам їх в руки твої.11 І рушили вони до Баал-Пераціму, – і Давид завдав їм там поразки; і сказав Давид: Зламав Бог ворогів моїх рукою моєю, мов повінь води. Тому й назвали те місце: Баал-Перацім.12 А полишали там [филистимляни] богів своїх, і наказав Давид, і спалили їх вогнем.13 І [прийшли] знову филистимляни, і розташувалися в долині.14 І ще запитав Давид у Бога, і сказав йому Бог: Не йди на них отак [прямо], ухилися від них, і рушай до них збоку бальзамового лісу.15 І коли почуєш шум, неначе від ходи, на верховіттях бальзамових дерев, тоді зачинай битву; тому що Бог вийшов попереду від тебе, щоб винищити табір филистимлян.16 І вчинив Давид, як наказав йому Бог, і винищив табір филистимський, від Ґів'ону аж до Ґезеру.17 І полинуло Давидове ім'я по всіх краях, а Господь учинив його страшним для всіх народів.