Приповісті 14

1 Мудра дружина дасть раду своєму домові, а нерозумна зруйнує його своїми руками.2 Хто ходить шляхом належним, той боїться Господа; а чиї стежки криві, той нехтує Ним.3 У вустах безглуздого – батіг пихатості; а вуста мудрих охороняють їх.4 Де немає волів, [там] ясла чисті; але набутку багато від сили волів.5 Свідок правдивий не бреше; а свідок облудний виповість багато брехні.6 Розпусник шукає мудрости і не знаходить; а для розумного пізнання легке.7 Відійди од людини безглуздої, у котрої ти не помічаєш розумних уст.8 Мудрість розумного – пізнання шляху свого, а глупство нерозважливих облуда.9 Безглузді сміються з гріха, а між праведними – приязнь.10 Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втручається чужий.11 Дім лиходіїв занепаде, а житло праведних розквітне.12 Є шляхи, котрі видаються людині бездоганними; але кінець їхній – стежка до смерти.13 [Іноді] й від сміху болить серце, і закінчення радости – смуток.14 Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, а добра – від своїх.15 Безглуздий вірить будь-якому слову, а розважливий уважний до шляхів своїх.16 Мудрий боїться і ухиляється від зла, а безглуздий дратівливий і зарозумілий.17 Запальний може вчинити глупство; але людина, що навмисне чинить зло, ненависна.18 Невігласи дістають у спадок собі глупоту; а розважливі знанням коронуються.19 Поклоняться недобрі перед добрими, і лиходії біля брами праведника.20 Убогого, трапляється, ненавидять навіть близькі його, а в багатого чимало друзів.21 Хто зневажає ближнього свого, той грішить; а хто милосердний з бідним, той блаженний22 Чи не блудять ті, що лихе задумують? Але милість і вірність у тих, що мають добрі помисли.23 Від усілякої праці є прибуток, а від марнослів'я тільки втрата.24 Вінець мудрих – багатство їхнє, а глупота невігласів – глупство є.25 Щирий свідок рятує душі, а лукавий брехні торочить.26 У страхові перед Господом – надія несхитна, і синам Своїм Він притулок.27 Страх Господній – джерело життя, що віддаляє від тенет смерти.28 У безлічі народу – велич царя, а коли народу замало, – лихо володареві.29 У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виповідає глупство.30 Сумирне серце – життя для плоті; а заздрість – гнилятина для кісток.31 Хто пригноблює бідного, той ганьбить Творця його; а хто шанує Його, – доброчинить нужденному.32 За своє зло лиходій буде відкинутий, а праведний навіть при смерті своїй має надію.33 Мудрість спочине в серці розумного і серед безглуздих нагадає про себе.34 Праведність підносить народ, а беззаконня – ганьба народів.35 Прихильність царя – до служника розумного, а гнів його – супроти того, хто ганьбить його.

🚀 В Телеграм бот