1 І зібралися сини Ефраїма і пішли до Сефіна і сказали до Єфти: Що це, що ти пішов воювати з синами Аммона і нас не закликав іти з тобою? Твій дім спалимо огнем.2 І сказав до них Єфта: Чоловіком оборонцем був я і мій нарід, і сини Аммона дуже впокорили мене. І закликав я до вас, і ви не спасли мене з їхньої руки.3 І побачив я, що не було спасителя, і поклав я душу мою в руку мою і перейшов я до синів Аммона, і Господь передав їх в мою руку. І навіщо прийшли ви до мене цього дня воювати зі мною?4 І зібрав Єфта всіх ґалаадських мужів і воював з Ефраїмом, і ґалаадські мужі побили Ефраїма, бо сказали: Ви ті, що спаслися з Ефраїма, Ґалаад посеред Ефраїма і посеред Манассії.5 І ґалаадські мужі захопили переходи Йордану ефраїмського, і було коли сказали ті, що спаслися з Ефраїма: Перейдемо, і сказали їм мужі ґалаадські: Чи ви не з Ефраїма? І сказали: Ми не є.6 І сказали їм: Скажіть: Завіт; і не здолали вимовити так. І хапали їх і забили їх при переходах Йордана, і впали в тому часі з Ефраїма сорок дві тисячі.7 І судив Єфта Ізраїль шість літ. І помер Єфта Ґалаадіт і похований був в свому місті Ґалааді.8 І судив після нього Ізраїль Есевон з Вифлеєму.9 І в нього було тридцять синів і тридцять дочок, яких віддав поза, і тридцять жінок ввів своїм синам з поза. І судив Ізраїль сім літ.10 І помер Есевон і похований був у Вифлеємі.11 І після нього судив Ізраїль Елон завулонець. І судив Ізраїль десять літ.12 І помер Елон завулонець і поховали його в Елімі, в землі Завулона.13 І після нього судив Ізраїль Лавдон син Селлима Фраатоніт.14 І було в нього сорок синів і тридцять синів його синів, що сиділи на сімдесятьох ослах. І судив Ізраїль вісім літ.15 І помер Лавдон син Селлима Фраатоніт і був похований в Фраатоні в землі Ефраїма в горі Ланака.