Псалми 141

¹ Напоумлення Давида, коли він був у печері. Молитва.² Моїм голосом я закликав до Господа, моїм голосом я помолився до Господа.³ Пролию перед Ним моє благання, сповіщу перед Ним мою журбу.⁴ Коли заникав у мені мій дух і Ти пізнав мої стежки. На цій дорозі, якою ми ходили, сховали мені засідку.⁵ Я дивився на право і глядів, бо не було того, що мене знав. Від мене пропала втеча, і немає того, хто шукав би мою душу.⁶ Я закликав до Тебе, Господи, я сказав: Ти моя надія, моя часть в землі живих,⁷ Будь уважний до моєї молитви, бо я дуже упокорений. Визволи мене від тих, що мене переслідують, бо вони скріпилися понад мене.⁸ Господи, виведи мою душу з вязниці, щоб я визнавався твому імені. Мене очікуватимуть праведні, аж доки Ти мені не віддаси.