1 І збудував він собі доми в місті Давидовому, і облаштував місце для Ковчега Божого, і поставив для нього скинію.2 Тоді сказав Давид: [Ніхто] не повинен носити Ковчега Божого, окрім левитів, тому що їх вибрав Господь задля того, аби носили Ковчега Божого і служили йому повік.3 І зібрав Давид усіх Ізраїльтян у Єрусалимі, щоби внести Ковчега Господнього на місце його, котре він для нього приготовив.4 І скликав Давид синів Ааронових і левитів,5 Із синів Кегатових: старшину Уріїла, і братів його – сто двадцять [душ].6 Із синів Мерарі: старшину Асая, і братів його – двісті двадцять [душ].7 Із синів Ґершомових: старшину Йоїла, і братів його – сто тридцять [душ].8 Із синів Еліцафанових: старшину Шемая, і братів його – двісті.9 Із синів Хевронових: старшину Еліїла, і братів його – вісімдесят.10 Із синів Уззіїлових: старшину Аммінадава, і братів його – сто дванадцять.11 І покликав Давид священиків: Сад`ока і Евіятара, а також левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемою, і Єліїла, і Аммінадава,12 І сказав їм: Ви – старшини родів левитських; освятіться самі і брати ваші, і принесіть Ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, на [місце], [котре] я виладнав для нього.13 Бо, як передніше ви це [робили], то Господь, Бог наш, уразив нас за те, що ми не прикликали Його, як належить.14 І освятилися священики і левити для того, щоб нести Ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.15 І понесли сини левитів Ковчега Божого, як заповідав Мойсей за словом Господа, на плечах, на жердинах.16 І наказав Давид старшинам левитів поставити братів своїх співаків з музичним знаряддям, з псалтирями, і цитрами, і арфами і тих, що грають на кимвалах, щоби піднести голос радощів.17 І настановили собі левити: Гемана, Йоїлового сина, і братів його – Асафа, сина Берехії, а від синів Мерарі – їхніх братів Етана, сина Кушаї.18 І з ними їхніх братів інших: Захарію і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліява, і Бенаю, і Маасею, і Маттатію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, – брамників.19 І співаків: Гемана, Асафа та Етана – грати на мідних кимвалах.20 А Захарію, і Азіїла, і Шемірамота, і Ехіїла, і Унні, Еліава, і Маасею, і Бенаю – на цитрах, високим голосом.21 А Маттатію, Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, і Азазію, – на арфах, на октаві, щоби розпочинати гру.22 А Кенанія, старший левитів, був учителем співу, тому, що мав хист до цього.23 А Берехія і Елкана – брамники при Ковчезі.24 А Шеванія, і Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарія, і Беная, і Еліезер, – священики, – сурмили в сурми перед Божим Ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя – брамники біля Ковчега.25 Так Давид і старші Ізраїлеві і тисяцькі рушили перенести Ковчега заповіту Господнього з дому Овед-Едомового з радістю.26 І сталося, коли Бог допоміг левитам, які несли Ковчега заповіту Господнього, тоді закололи на пожертву сім телят і сім баранів.27 Давид був одягнений в одежу з вісону, і всі левити, що несли Ковчега, і співаки, і Кенанія, старший музик і співаків. А на Давиді був [іще] лляний ефод.28 Отак увесь Ізраїль вносив Ковчега заповіту з вигуками, при звуках рогу і сурм, і кімвалів, граючи на псалтирях і цитрах.29 Коли Ковчег заповіту Господнього входив до міста Давидового, Мелхола, Саулова донька, дивилася у вікно і, забачивши царя Давида, який танцював і грав, зневажила його у серці своєму.