Буття 18

1 Зявився же йому Бог при мамврійському дубі, як він сидів при дверях свого шатра в полудне.2 Поглянувши ж своїми очима побачив, і ось три мужі стояли перед ним. І побачивши, побіг їм на зустріч від дверей свого шатра і поклонився до землі,3 і сказав: Господи, отже якщо я знайшов ласку перед тобою, не мини твого раба.4 Хай же буде принесена вода, і хай вмиють ваші ноги, і прохолодіться під деревом.5 І принесу хліб і їстимете, і після цього підете вашою дорогою, задля якої ви звернули до вашого раба. І сказали: Зроби так, як ти сказав.6 І поспішився Авраам у шатро до Сарри і сказав її: Поспішися і заміси три мірки петльованої муки і зроби паланиці.7 І побіг Авраам до скота і взяв молоде і гарне теля і дав рабові, і поспішився приготовити його.8 Взяв же масло і молоко і теля, яке приготовив, і поклав перед ними, і поїли. Він же стояв перед ними під деревом.9 Сказав же до нього: Де твоя жінка Сарра? Він же, відповівши, сказав: Ось у шатрі.10 Сказав же: Повертаючись, прийду до тебе у цім часі, у годину, і матиме сина Сарра твоя жінка. Сарра ж почула при дверях шатра, будучи за ними.11 Авраам же і Сарра (були) старі, постарівшись днями, перестала же Сарра мати жіноче.12 Засміялася же Сарра, кажучи в собі: Ще не сталося мені до тепер, а пан мій старий.13 І сказав Господь до Авраама: Чому то засміялася Сарра, в собі кажучи: Чи ж дійсно родитиму? Я ж постарілася.14 Чи безсильним буде у Бога слово? У цім часі повернуся до тебе, в годині, і буде в Сарри син.15 Заперечила ж Сарра, кажучи: Я не засміялася. Бо побоялася. І сказав: Ні, але ти засміялася.16 Вставши ж, мужі звідти поглянули на лице Содомів і Гоморри, Авраам же ішов разом з ними супроводжаючи їх.17 Сказав же Господь: Чи сховаю Я від Авраама мого раба те, що я роблю?18 Авраам же в майбутньому стане великим і численним народом, і благословенні будуть в ньому всі народи землі.19 Бо знаю, що заповість своїм синам і своєму домові після себе, і збережуть господні дороги, щоб чинити справедливість і суд. Щоб навів Господь на Авраама все, що сказав до нього.20 Сказав же Господь: Крик Содом і Гоморри розмножився, і їхні гріхи дуже великі.21 Зійшовши отже, погляну чи сповняється згідно з їхнім криком, що приходить до мене, якщо ж ні, щоб знав я.22 І повернувшись, мужі звідти пішли до Содомів, Авраам же ще стояв перед Господом.23 І приближившись, Авраам сказав: Чи знищиш разом праведника з неправедним і буде праведник як неправедний?24 Якщо буде пятдесять праведників в місті, чи знищиш їх? Чи не пощадиш усе місце задля пятдесяти праведників, якщо будуть у ньому?25 Зовсім не зробиш ти згідно з цим словом, щоб знищити праведника з неправедними, і буде праведник як неправедний. Зовсім ні. Суддя землі всієї - чи не зробиш суд?26 Сказав же Господь: Якщо знайду в Содомах пятдесять праведників в місті, оставлю усе місце задля них.27 І відповівши, Авраам сказав: Тепер почав я говорити до Господа, я ж є земля і попіл.28 Якщо ж зменшиться пятдесять праведників на пять, чи знищиш задля пятьох усе місто? І сказав: Не знищу, якщо знайду там сорок пять.29 І додав ще говорити до нього і сказав: Якщо ж знайдуться там сорок? І сказав: Не знищу задля сорока.30 І сказав: Ще що Господи, якщо заговорю. Якщо ж знайдуться там тридцять? І сказав: Не знищу якщо знайду там тридцять.31 І сказав: Оскільки маю говорити до Господа, якщо ж знайдуться там двадцять? І сказав: Не знищу задля двадцяти.32 І сказав: Ще що, Господи, якщо заговорю ще раз. Якщо ж знайдуться там десять? І сказав: Не знищу задля десяти.33 Відійшов же Господь, як закінчив говорити до Авраама, і Авраам повернувся до свого місця.

🚀 В Телеграм бот