Дії 19

1 І сталося, що коли Аполлос був у Коринті, Павло, обійшовши горішні країни, прибув до Ефеса і, знайшовши деяких учнів,2 сказав їм: Чи увірувавши, одержали ви Святого Духа? Вони ж відповіли йому: Та ми й не чули, що є Святий Дух.3 Сказав же [їм]: Тож у що ви хрестилися? Вони відповіли: В Іванове хрещення.4 І мовив Павло: Іван хрестив хрещенням на покаяння, кажучи людям, щоб повірили в того, що йде за ним, цебто в Ісуса [Христа].5 Почувши ж, охрестилися в ім'я Господа Ісуса,6 а коли Павло поклав на них руки, прийшов на них Святий Дух, і вони говорили мовами і пророкували.7 А було їх усіх чоловік із дванадцять.8 Увійшовши ж до синаґоґи, три місяці рішуче переконував і говорив про Боже Царство.9 А коли деякі опиралися і не вірили, злословлячи дорогу перед юрбою, відступив від них, відлучив учнів і диспутував щодня в школі [якогось] Тирана.10 Це було впродовж двох років, тож усі, що жили в Азії, почули Господнє слово, юдеї і греки.11 Бог чинив надзвичайні чуда руками Павла,12 так що й на недужих клали хустини й пояси з його тіла, і вони оздоровлялися від недуг, і злі духи виходили.13 Деякі з мандрівних ворожбитів юдейських почали закликати ім'я Господа Ісуса на тих, що мали злих духів, кажучи: Заклинаємо вас Ісусом, якого Павло проповідує.14 Було ж якихось сім синів Скеви, юдейського архиєрея, які це робили.15 Відповів же злий дух і сказав їм: Я Ісуса знаю, і Павла знаю, а ви хто такі?16 І скочив на них чоловік, у якому був злий дух, і, здолавши обох, подужав їх так, що втекли з тієї оселі нагі та поранені.17 Це стало відомо всім юдеям і грекам, що жили в Ефесі, і страх напав на них усіх, і славилося ім'я Господа Ісуса.18 Чимало хто з тих, що повірили, приходили, сповідуючись й розповідаючи про свої вчинки.19 Багато чарівників, зібравши книги, спалили перед усіма, і почислили їх ціну, і знайшли, що це п'ятдесят тисяч срібняків.20 Так сильно Господнє слово росло та зміцнювалося.21 А коли це сповнилося, Павло в Дусі задумав, пройшовши Македонію і Ахаю, іти до Єрусалима, сказавши: Як побуду там, то треба мені й Рим побачити.22 Пославши до Македонії двох із тих, що служили йому, Тимофія і Ераста, сам лишався якись час в Азії.23 Було того часу чимале сум'яття за дорогу.24 Бо якийсь золотар на ім'я Дмитро, що робив срібні храми Артеміди, давав митцям немалий заробіток.25 Зібравши їх і інших, що це робили, сказав: Мужі, ви знаєте, що наш прибуток - від цієї роботи,26 і бачите, й чуєте, що не тільки в Ефесі, а й майже в усій Азії цей Павло, переконавши, відвернув велику юрбу, кажучи, що то не боги, які зроблені руками.27 Не тільки ж є небезпека, що наше ремесло занепаде, але й за ніщо вважатимуть храм великої богині Артеміди. І буде знищена велич тієї, що її шанує вся Азія та цілий світ.28 Почувши й переповнившись гнівом, вони кричали, кажучи: Велика Артеміда ефеська!29 У місті зчинився заколот. Кинулися однодушно до видовища, схопивши Гая і Аристарха, македонців, Павлових супутників.30 Як же Павло хотів увійти в юрбу, учні не пустили його.31 Дехто з азійських начальників, які були його приятелями, пославши до нього, благали, щоб не йшов він до видовища.32 Кожний, отже, щось інше кричав, бо зібрання було в сум'ятті, і багато хто не знав, задля чого зібралися.33 З юрби вибрали Олександра, якого висували юдеї; Олександер же, махнувши рукою, хотів відповісти юрбі.34 А дізнавшись, що він юдей, усі зо дві години гукали в один голос: Велика Артеміда ефеська!35 А писар, заспокоївши юрбу, сказав: Мужі ефеські, чи є якась людина, яка не знає, що місто Ефес шанує велику Артеміду і діопета?36 Отже, оскільки це незаперечне, треба вам угамуватися і не робити нічого необачного.37 А ви привели цих людей, що ні храму не збещещують, ані богині нашої не зневажають.38 Отже, коли Дмитро й ті митці, що з ним, мають на когось справу, є судді та проконсули, хай позивають один одного.39 А як чогось іншого шукаєте, то те хай розв'яжеться за законом зборів.40 Бо нам загрожує небезпека за сьогоднішнє бути звинуваченими в заколоті, і немає жодної причини, якою зможемо виправдати цей розрух. І, сказавши це, розпустив зібрання.

🚀 В Телеграм бот