1 І сталося тими днями, що вийшов указ імператора Августа переписати всю землю.2 Цей перепис уперше відбувся, як володів Сирією Кириній.3 І йшли всі записатися, кожний до свого міста.4 Пішов і Йосип з Галилеї, з міста Назарета - до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, - бо був він з дому та з роду Давидового, -5 записатися з Марією, зарученою з ним [жінкою], що була вагітна.6 І сталося таке, що коли були вони там, сповнилися дні, щоб їй народити.7 І народила свого первістка - Сина, сповила його й поклала в яслах, бо в заїзді не було для них місця.8 І були в тій землі пастухи, які були в полі та стерегли нічної пори свою отару.9 Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони перейнялися великим страхом.10 Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я благовіщаю вам велику радість, яка буде радістю для всього народу: 11 для вас народився сьогодні в місті Давидовім Спаситель, тобто Господь Христос.12 І ось вам така ознака: знайдете немовля сповите - воно лежить у яслах.13 Вмить з'явилася біля ангела сила-силенна небесного війська, яке хвалило Бога і говорило: 14 Слава Богові у високості, і на землі мир, в людях доброї волі!15 І сталося таке, що коли ангели відійшли від них на небо, пастухи почали казати один одному: Ходім же до Вифлеєма і подивимося, що там сталося, про що Господь сповістив нам.16 Поспішаючи, прийшли та знайшли Марію, Йосипа і немовля, яке лежало в яслах;17 побачивши, розповіли про те, що було сказане їм про цю дитину.18 Усі, що почули, дивувалися сказаному пастухами.19 Марія ж зберігала всі ці слова, збираючи їх у своїм серці.20 А пастухи повернулися, славлячи й хвалячи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано.21 Коли виповнилося вісім днів, щоб обрізати його, то назвали його Ісусом, як назвав його ангел ще перед тим, як зачався він у лоні.22 І коли минули дні очищення, згідно із законом Мойсея, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом,23 як то записано в Господнім законі: кожне немовля чоловічої статі, що відкриває лоно, назветься святим для Господа.24 І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у законі Господнім - дві горлиці або двоє голуб'ят.25 Був один чоловік у Єрусалимі на ім'я Семен, - людина праведна й побожна, що очікував утіхи Ізраїля; і Святий Дух був на ньому.26 І було йому звіщено Духом Святим, що не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.27 І привів його дух до храму. Коли батьки внесли немовля Ісуса, щоб зробити з ним за законним звичаєм,28 він узяв його на руки, віддав хвалу Богові та й сказав: 29 Нині відпускаєш твого раба, Владико, згідно з твоїм словом, - у мирі,30 бо мої очі побачили твоє Спасіння,31 яке ти приготовив перед лицем усіх народів: 32 світло для просвіти поган і для слави народу твого Ізраїля.33 І його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про нього.34 А Семен поблагословив їх і сказав до Марії, його матері: Ось лежить він - на падіння і піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання;35 а тобі самій душу прошиє меч, щоб відкрилися думки сердець багатьох.36 І була тут Анна - пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асира; вона дожила до глибокої сторости, живши з чоловіком сім років від дівоцтва свого;37 удова, вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від церкви, служачи вдень і вночі постом та молитвами.38 Прийшовши тієї години, вона прославляла Господа і говорила про нього всім, хто чекав на визволення Єрусалима.39 А як виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета.40 Дитина ж росла й міцніла, набираючись мудрости, - і ласка Божа була на ній.41 Його батьки щороку ходили до Єрусалима на свято Пасхи.42 І коли було йому дванадцять літ, вони за звичаєм пішли на свято [до Єрусалима].43 А як скінчилися дні свята, вони поверталися; а хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали його батько [Йосип та мати].44 Думали, що він десь у натовпі. Пройшли день дороги та й стали шукати його поміж родичами та знайомими;45 не знайшли, повернулися до Єрусалима й тут шукали його.46 І сталося, що по трьох днях знайшли його в храмі; сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.47 Усі, що слухали, дивувалися з його розуму та його відповідей.48 Побачивши його, здивувалися; мати його сказала йому: Дитино, чому ти нам таке вчинив? Ось твій батько і я, стражденні, шукали тебе.49 А він їм відказав: Чому ж ви мене шукали? Хіба не знаєте, що мені треба бути в тому, що належить моєму Батькові? 50 Вони ж не зрозуміли того слова, яке він їм сказав.51 І пішов він з ними, і прибув до Назарета, і слухався їх. А його мати зберігала всі ті слова в своєму серці.52 А Ісус набував мудрости, віку та ласки - в Бога і в людей.