1 І сказав Господь Ісусові, говорячи: 2 Скажи синам Ізраїля: Учиніть собі міста для сховку, про які Я говорив вам через Мойсея,3 Щоб міг сховатися там убивник, що заб'є чоловіка ненароком, невмисне, і [вони] будуть для вас місцем сховку від месника за кров.4 І хто утіче в одне із міст оцих, нехай стане при вході міської брами і повідає уголос старшинам того міста свою справу. І вони візьмуть його до себе в місто, і дадуть йому місце, і він житиме з ними.5 А коли буде гнатися за ним месник за кров, то не видадуть убивника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора, ані третього дня.6 Нехай живе він у тому місті, аж доки не стане перед громадою на суд, навіть до смерти найвищого священика, що буде в ті дні. А потім нехай повертається убивник і піде в місто своє і в дім свій, в місто, з котрого він утік.7 І відділили вони Кедеш в Ґалілеї, на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно ж [місто] Ефрон, на горі Юдиній.8 А по той бік Йордану на сході Єрихону вони виділили: Бецер у пустелі, на рівнині, з Рувимового коліна, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового коліна, і Ґалан, у Башані з Манасіїного коліна.9 Оце були міста, призначені для всіх синів Ізраїля і для захожих, які жили серед них, на сховок, щоб утікав туди кожний, хто заб'є людину ненароком, щоб не вмер він од руки месника за кров, аж доки не стане перед громадою [на суд].