1 Царів 22

1 Прожили три роки, і не було війни поміж Сирією та Ізраїлем.2 Третього року Йосафат, цар Юдин, пішов до ізраїльського царя.3 І сказав цар ізраїльський служникам своїм: Чи відаєте, що Рамот Ґілеадський – наш? А ми так довго мовчимо і не відбираємо його з руки царя Сирійського.4 І сказав Йосафатові: Чи підеш ти зі мною супроти Рамота Ґілеадського? І сказав Йосафат царю ізраїльському: Як ти, так і я. Як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.5 І сказав Йосафат цареві ізраїльському: Запитай сьогодні, що скаже Господь.6 І зібрав цар ізраїльський пророків майже чотириста чоловіків, і сказав їм: Чи йти мені війною на Рамот Ґілеадський, чи ні? Вони сказали: Йди, Господь віддасть [його] в руки царя.7 І сказав Йосафат: Чи немає тут пророка Господнього, щоб нам запитати через нього у Господа?8 І сказав цар ізраїльський Йосафатові: Є ще один чоловік, через якого можна запитати у Господа; але я не люблю його; бо він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе; Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат сказав: Не говори так, царю.9 І покликав цар ізраїльський одного євнуха, і сказав: Приведи скоріше Міхея, сина Їмлиного.10 Цар ізраїльський і Йосафат, цар Юдин, сиділи кожний на троні своїм, повбирані в [царську] одіж, на майдані перед брамою Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.11 І вчинив собі Седекія, син Кенаанин, залізні роги, і сказав: Так говорить Господь: Оцим будеш бити сиріян аж до винищення їх!12 І всі пророки пророкували те саме, кажучи: Йди на Рамот Ґілеадський, матимеш успіх, Господь віддасть [його] в руку царя.13 Посланець, котрий пішов кликати Міхея, говорив йому: Ось, думка тих пророків – однодушно [звіщають] цареві добро; Нехай же й твоє слово буде узгодженим зі словом кожного з них. І ти не скажи інакше.14 І сказав Міхей: Живий Господь! Я скажу те, що скаже мені Господь.15 І прийшов він до царя. Цар сказав йому: Міхею! Чи йти нам війною на Рамот Ґілеадський, чи ні? І сказав той йому: Іди, матимеш успіх, Господь подасть [його] в руку царя.16 І сказав йому цар: І ще, і ще заклинаю тебе, щоб ти не говорив мені анічого, окрім правди в ймення Господа!17 І сказав він: Я бачу всіх Ізраїльтян, розпорошених по горах, як овечок, у котрих немає пастуха. І сказав Господь: Немає в них володаря, нехай повертаються з миром кожне до свого дому.18 І сказав цар ізраїльський Йосафатові: Чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?19 І сказав [Міхей]: Вислухай слово Господнє: Я бачив Господа, який сидить на троні Своєму, і все військо небесне стояло при ньому, по праву і по ліву руку Його.20 І сказав Господь: Хто зуміє нарадити Ахавові, щоб він пішов і загинув у Рамоті Ґілеадському? І один говорив так, а другий говорив інакше.21 І вийшов один дух, став перед Господом, і сказав: Я зваблю його. І сказав йому Господь: Чим?22 І відповів він: Я піду і стану брехливим духом в устах усіх його пророків. [Господь] сказав: Ти звабиш його і переможеш. Піди і вчини так.23 І ось тепер, допустив Господь духа неправди в уста всіх цих пророків твоїх; Але Господь вирік про тебе лихе.24 І підійшов Седекія, син Кенаанів, і вдарив Міхея по щоці, сказавши: Як, невже від мене відійшов Дух Господній, щоб говорити в тобі?25 І сказав Міхей: Ось, ти побачиш [це] того дня, коли бігатимеш із одної кімнати в іншу, щоб сховатися.26 І сказав цар ізраїльський: Візьміть Міхея, і одведіть його до Амона, старшини міста, та до Йоаша, царевого сина.27 І скажіть: Так говорить цар: Киньте цього до в'язниці, і годуйте його скупим хлібом і скупою водою, аж доки я не повернуся з миром.28 І сказав Міхей: Якщо повернешся з миром, то не Господь говорив через мене. І сказав: Послухай, увесь народе!29 І пішов цар ізраїльський і Йосафат, цар Юдин, на Рамот Ґілеадський.30 І сказав цар ізраїльський Йосафатові: Я перевдягнуся і піду на бій, а ти одягни мої [царські] шати. І переодягнувся цар ізраїльський, і став до бою.31 Сирійський цар наказав старшинам колісниць, котрих у нього було тридцять два, сказавши: Не ставайте до бою з малим та з великим, а тільки з одним царем ізраїльським.32 Старшини колісниць, забачивши Йосафата, були певні, що перед ними цар ізраїльський, і повернули до нього, щоб напасти на [нього]. І закричав Йосафат.33 Старшини колісниць побачили, врешті, що то не ізраїльський цар, завернули від нього.34 А один чоловік випадково натягнув тятиву лука і поранив ізраїльського царя крізь шво панцера. І сказав він своєму візникові: Заверни назад і вивези мене із війська, бо я дістав рану.35 Але битва того дня посилилася, і цар стояв на колісниці супроти сиріян, а увечері помер, і кров із рани цідилася в колісницю.36 А коли заходило сонце, оголосили у таборі: Кожний іди до свого міста, кожний до свого краю.37 І помер цар, і привезли його в Самарію, і поховали царя в Самарії.38 І обмили колісницю на ставку самарійському, і пси лизали кров його, і обмивали блудниці, за словом Господнім, котре він вирік.39 Решта Ахавових діянь, усе, що він чинив, і дім із слонової кості, котрого він спорудив, і всі міста, котрі він збудував, описані в Літописі царів ізраїльських.40 І спочив Ахав з батьками своїми, і зацарював Ахазія, син його, замість нього.41 А Йосафат, син Аси, зацарював над Юдеєю четвертого року Ахава, царя ізраїльського.42 Тридцять п'ять років було Йосафатові, коли зацарював, і двадцять п'ять літ царював у Єрусалимі. Ймення матері його – Азува, донька Шілхи.43 Він ходив у всьому шляхом батька свого Аси, не сходив з нього, роблячи до вподоби очам Господнім. Тільки узвишшя лишилися не понищені; народ усе ще звершував пожертви і кадіння на узвишшях.44 Йосафат уклав угоду про мир із царем ізраїльським.45 Інші діяння Йосафатові і подвиги його, котрі він звершив, і як він воював, описані в Літописі царів Юдиних.46 А рештки блудників, котрі залишилися за днів батька його Аси, він винищив у країні.47 А в Едомі тоді не було царя, а [був] намісник царський.48 Йосафат збудував кораблі на морі, щоб ходити до Офіру по золото; але вони не дійшли, бо розбилися при Ецйон-Ґевері.49 Тоді сказав Ахазія, син Ахава, Йосафатові: Нехай мої служники підуть із твоїми служниками на кораблях. Але Йосафат не погодився.50 І спочив Йосафат з батьками своїми і був похований з батьками своїми у місті Давида, батька свого. І зацарював Єгорам, син його.51 Ахазія, син Ахавів, зацарював над Ізраїлем в Самарії сімнадцятого року Йосафата, царя Юдиного, і царював над Ізраїлем два роки.52 І чинив він лихе перед очима Господа, і ходив шляхом батька свого, і шляхом матері своєї, і шляхом Єровоама, сина Неватового, котрий увів Ізраїля у гріх.53 Він слугував Ваалові, і поклонявся йому, і прогнівив Господа, Бога Ізраїлевого, всім тим, що чинив батько його.

🚀 В Телеграм бот