1 Заговорив Іов і мовив: 2 «Сьогодні знову гірка моя скарга, його тяжка рука у мене стогін вириває.3 Коли б я знав, де його знайти щоб доступитись до його престолу!4 Я впорядив би перед ним розправу, наповнив би доводами мої уста.5 Я збагнув би слова відповіді до мене, я зрозумів би, що він мені сказав би!6 Чи сперечався б він на повну силу зо мною? О ні! Він би тільки до мене прислухався.7 Тоді з ним праведник став би на прю, і я звільнився б від судді мого назавжди!8 Та як піду на схід - його немає, на захід - його не помічаю.9 На півночі його шукаю - не бачу, повернуся на південь - не виджу.10 Він знає мою путь і мою зупинку; нехай же мене випробує: як золото, я вийду.11 Моя нога його сліду трималась; путі його я пильнував, не відхилявся.12 Від заповіді уст його не відступав я, накази уст його ховав у себе в грудях.13 Призначить він щось, - хто назад поверне? Чого він забажає, те й зробить.14 Виконує бо свою постанову, а й ще багато іншого, що в ньому існує.15 Тому я перед ним жахаюсь, подумаю - і його лякаюсь.16 Бог зламав мій дух, і налякав мене Всесильний.17 Бож не від темряви я гину, і не від пітьми, що вкрила вид мій.»