1 Злим людям не завидуй, ані бажай їх товариства,2 бо серце їх міркує про насильство; їхні уста говорять лише лихо.3 Дім мудрістю будують і розумом його скріплюють;4 знанням сповнюються комори; всяким дорогим і красним майном.5 Мудрий чоловік потужний; муж знання збільшує силу,6 бо ти розумним міркуванням твою війну вестимеш; і в багатьох дорадниках - перемога.7 Для дурня мудрість недосяжна, як коралі: уст своїх при брамі він не відчинить.8 Хто намислив зло чинити, того назвуть провідником лукавства.9 Дурного думка - гріх; глузливий - для людей осоружний.10 Як ти в біді піддався, то мала сила в тебе.11 Рятуй тих, що на смерть тягнені, і від засуджених на страту не відступай.12 Якщо ти скажеш: “Таж я про це не знав!” - то хіба той, хто серця важить, не розуміє того, і той, хто наглядає за тобою, цього не знає? Хіба він кожному не відплатить за його вчинками?13 Їж мед мій сину, бо то річ добра, і крижка меду тобі на смак солодка.14 Знай же ж, що мудрість для душі твоєї. Як ти її знайшов - маєш майбутнє, і надія твоя не пропаде.15 Не зазіхай на праведника хату і не пустош місця його спочинку.16 Бо праведний сім раз упаде й знову встане, а безбожник спіткнеться в нещасті.17 Як упаде твій ворог, не веселися; як він спіткнеться, не тішся серцем,18 а то Господь побачить і буде йому не довподоби, і відверне гнів свій від нього.19 Не гнівайся на лиходіїв;| злим не завидуй,20 бо для лихого немає майбуття, світильник злих погасне.21 Мій сину, Господа й царя страхайся; з бунтівниками не приставай,22 бо вмить прийде їхня погибель, і знищення, що йде від обох, хто передбачить?23 Це теж від мудрих: вважати на особу на суді - не годиться.24 Хто злому каже: “Ти праведний”, того народ клястиме, люди зненавидять.25 А тим, що судять справедливо, буде добре, й на них зійде благословення.26 Той в уста цілує, хто щирим словом відповідає.27 Упорай діла твої зовнішні, і підготуй своє поле, а вже потім будуй собі хату!28 Не свідчи на ближнього безпідставно і не обманюй своїми устами.29 Не кажи: “Як він мені вчинив, так я йому вчиню; відплачу кожному за його вчинками!”30 Ішов я попри поле ледачого, |; попри виноградник недоумка;31 дивлюсь - кропивою позаростало, і будяками зверху вкрилось, камінна огорожа його розвалилась!32 Поглянув я та й узяв собі до серця, позирнув і взяв ось таку науку: 33 “Ще трохи сну, трохи дрімання; трохи згорнути руки, щоб спочити, -34 і твої злидні прийдуть наскоком, нужда твоя - мов чоловік оружний”.