1 І підвівся Яків, і пішов у край синів Кедему.2 І побачив: Ось, на полі криниця, і там три череди дрібної худоби, що лежали біля неї; тому що з тієї криниці напували череди. Над горловиною криниці лежав великий камінь.3 Коли збиралися туди всі череди, відважували каменя від горловини криниці і напували овець; потім знову клали каменя на це місце, на горловину криниці.4 Яків сказав їм: Браття мої! Звідки ви? Вони сказали: Ми із Харану.5 Він сказав їм: Чи знаєте ви Лавана, сина Нахорового? Вони сказали: Знаємо.6 Він ще сказав їм: Чи здоровий він? Вони сказали: При здоров'ї, і ось, Рахіль, донька його, йде з вівцями.7 І сказав: Бачите, день ще тривалий, не час забирати худобу; понапувайте овець, і відійдіть, пасіть.8 Вони сказали: Не можемо, доки не зберуться усі череди, і не відвалять каменя від горловини криниці; і тоді будемо напувати овечок.9 Він ще говорив з ними, як прийшла Рахіль з дрібною скотиною батька свого, тому що вона пасла.10 Коли Яків побачив Рахіль, доньку Лавана, брата матері своєї, і овець Лавана, брата матері своєї, то наблизився Яків, підважив каменя на горловині криниці, і напоїв овечок Лавана, брата матері своєї.11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс голос свій, і заплакав.12 І сказав Яків Рахілі, що він родич батькові її, і що він син Ревеки. А вона побігла і сказала батькові своєму.13 Лаван, зачувши про Якова, сина сестри своєї, вибіг йому назустріч, обійняв його, і поцілував його, і завів його у дім свій, і він оповів Лаванові все оце.14 А Лаван сказав йому: Справді, ти кість моя і плоть моя. І жив у нього [Яків] цілий місяць.15 І Лаван сказав Якові: Невже ти задарма будеш служити мені тому, що ти родич? Скажи мені, що заплатити тобі?16 У Лавана було дві доньки; ім'я старшої Лія; ім'я молодшої Рахіль.17 Лія мала слабкий зір, а Рахіль була ставна і гарна з обличчя.18 І Яків полюбив Рахіль, і сказав: Я буду служити тобі сім літ за Рахіль, молодшу доньку твою.19 Лаван сказав: Краще віддам її за тебе, аніж віддати її за когось іншого; живи у мене.20 І служив Яків за Рахіль сім років; і вони видалися йому кількома днями, тому що він любив її.21 І сказав Яків Лаванові: Віддай дружину мою; тому що мені вже виповнився час, щоби увійти до неї.22 Лаван скликав усіх людей тої місцини і вчинив бенкет.23 А ввечері узяв доньку свою Лію і привів до нього; і увійшов до неї [Яків].24 І дав Лаван служницю свою Зілпу в служницю доньці своїй Лії.25 А вранці виявилося, що то була Лія. І сказав Лаванові: Що це ти вчинив зі мною? Чи не за Рахіль я служив у тебе? Нащо ти обдурив мене?26 Лаван сказав: У наших краях немає звичаю, щоб молодшу доньку видавати раніше старшої;27 Скінчи тиждень цією; потім дамо тобі й ту, за службу, котру ти будеш служити у мене ще сім літ інших.28 Яків так і вчинив, і скінчив тиждень цією. І [Лаван] дав Рахіль, доньку свою, йому в дружини.29 І дав Лаван служницю свою Білгу в служниці доньці своїй Рахілі.30 [Яків] увійшов також і до Рахілі, і кохав Рахіль більше, аніж Лію; і служив у нього іще сім літ інших.31 Та Господь побачив, що Лія була нелюба, і дарував їй плідне лоно, а Рахіль була бездітна.32 Лія завагітніла і породила сина, і назвала йому ім'я: Рувим; тому що сказала вона: Господь зглянувся на моє лихо, то відтепер буде любити мене чоловік мій.33 І завагітніла знову, і породила сина, і сказала: Господь почув, що я нелюба, і дав мені й цього. І назвала йому ім'я: Симеон.34 І завагітніла ще, і породила сина, і сказала: Тепер прихилиться до мене чоловік мій, бо я народила йому трьох синів. Тому й названо йому ім'я: Левій.35 І ще завагітніла, 02029 08799 і породила сина, і сказала: Аж тепер я прославлю 03034 08686 Господа. А тому назвала йому ім'я Юда. І перестала народжувати.