2 Самуїла 3

1 І довго була війна між домом Саула і між домом Давида. І дім Давида поступав вперед і кріпився, і дім Саула відступав і слабшав.2 І народилися Давидові сини в Хевроні, і його первородний був Амнон від Ахінооми Єзраїлітки,3 і його другий (син) Далуя від Авіґеї Кармелітки, і третий Авессалом син Маахи дочки Толмії царя Ґесіра,4 і четвертий Орнія син Фенґіти, і пятий Саватія від Авітали,5 і шостий Єтераама від Еґли жінки Давида. Ці народилися Давидові в Хевроні.6 І сталося коли була війна між домом Саула і між домом Давида і Авеннир той, хто держав дім Саула.7 І в Саула (була) наложниця Ресфа дочка Яла. І сказав Мемфівостей син Саула до Авеннира: Як то ввійшов ти до наложниці мого батька?8 І Авеннир дуже розлютився за слово Мемфівостея, і сказав йому Авеннир: Чи я є псячою головою? Сьогодні я вчинив милосердя з домом твого батька Саула і з братами і знайомими і не перейшов до дому Давида, і ти сьогодні шукаєш у мене несправедливости зза жінки.9 Це хай вчинить Бог Авеннирові і це хай йому додасть, бо так як поклявся Господь Давидові, так вчиню йому в цьому дні,10 щоб забрати царство від дому Саула і підняти престіл Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дана аж до Вирсавії.11 І Мемфівостей не зміг більше відповісти Авенирові слово, томущо його боявся.12 І зразу післав Авеннир послів до Давида до Телама, де він був, кажучи: Заповідж зі мною твій завіт, і ось моя рука з тобою, щоб повернути до тебе ввесь дім Ізраїля.13 І сказав Давид: Добре я заповім з тобою завіт, тільки я у тебе прошу одне слово, кажучи: Не побачиш мого лиця, якщо не приведеш Мелхолу дочку Саула, коли ти приходиш побачити моє лице.14 І післав Давид послів до Мемфівостея сина Саула, кажучи: Віддай мені мою жінку Мелхолу, яку я взяв за сто передніх скірок чужинців.15 І післав Мемфівостей і взяв її у її чоловіка, у Фалтіїла сина Селли.16 І її чоловік ішов з нею плачучи за нею аж до Варакіма. І сказав до нього Авеннир: Іди повернися, і він повернувся.17 І сказав Авеннир до старшин Ізраїля, мовлячи: Вчора і третого дня ви шукали Давида, щоб царював над вами.18 І тепер вчиніть, бо Господь заговорив до Давида, кажучи: Рукою мого раба Давида спасу Ізраїля з руки чужинців і з руки всіх їхніх ворогів.19 І заговорив Авеннир до ух Веніяміна. І пішов Авеннир, щоб говорити до ух Давида в Хевроні все, що угодне було в очах Ізраїля і в очах всього дому Веніямина.20 І прийшов Авеннир до Давида до Хеврона і з ним двадцять мужів. І зробив Давид пир Авеннирові і мужам, що з ним.21 І сказав Авеннир до Давида: Встану ж і піду і зберу до мого пана царя ввесь Ізраїль і заповім з тобою завіт, і царюватимеш над усіма, над чим бажає твоя душа. І Давид відіслав Авеннира, і він пішов у мирі.22 І ось слуги Давида і Йоав приходили з подорожі і несли з собою численну здобич. і Авеннир не був з Давидом у Хевроні, бо він післав його і відпустив в мирі.23 І Йоав і все його військо прийшли, і сповіщено Йоавові, кажучи: До Давида прийшов Авеннир син Нира і він його відіслав і він відійшов в мирі.24 І ввійшов Йоав до царя і сказав: Що це вчинив ти? Ось прийшов до тебе Авеннир і навіщо ти його відіслав і він відійшов в мирі.25 Чи не знаєш злоби Авеннира сина Нира, що він прийшов, щоб тебе обманути і пізнати твій вихід і твій вхід і пізнати все, що ти чиниш.26 І повернувся Йоав від Давида і післав послів за Авенниром, і повертають його від джерела Сеірама. І Давид не знав.27 І повернувся Авеннир до Хеврона, і звернув його Йоав на сторону від брами, щоб говорити до нього, роблячи засідку, і там вдарив його в живіт і він помер за кров Асаїла брата Йоава.28 І після цього почув Давид і сказав: Невинний я і моє царство перед Господом на віки за кров Авеннира сина Нира.29 Хай зійде на голову Йоава і на ввесь дім його батька, і в домі Йоава хай не забракне того, що проливає насіння, і прокажений, і хто держить палицю, і хто паде від меча, і кому бракує хліба.30 Йоав же і його брат Авесса засідалися на Авеннира за те, що він забив Асаїла його брата в Ґаваоні на війні.31 І сказав Давид до Йоава і до всього народу, що з ним: Розідріть вашу одіж і підпережіться мішками і оплакуйте Авеннира. І цар Давид ішов за марами.32 І ховають Авеннира в Хевроні. І цар підняв свій голос і заплакав над його гробом, і ввесь нарід заплакав над Авенниром.33 І заплакав цар над Авенниром і сказав: Чи смертю Навала вмирає Авеннир?34 Твої руки не були звязані, твої ноги не в колодах. Не прийшов ти, як Навал, ти впав перед синами несправедливости. І ввесь нарід зібрався оплакувати його.35 І прийшов ввесь нарід намовити Давида їсти хліби, як ще був день, і поклявся Давид, кажучи: Це хай вчинить мені Бог і це додасть, коли перед заходом сонця закуштую хліба чи будь чого.36 І ввесь нарід пізнав, і угодним було перед ними все, що зробив цар перед народом.37 І пізнав ввесь нарід і ввесь Ізраїль в тому дні, що не від царя вийшло убити Авеннира сина Нира.38 І сказав цар до своїх слуг: Чи не знаєте, що великий проводир в цьому дні впав в Ізраїлі,39 і що я сьогодні є родичем і ставлеником царя, а ці мужі, сини Саруї, гірші за мене. Хай віддасть Господь тому, що чинить погане, за його злобою.

🚀 В Телеграм бот