1 Давидова пісня про науку людям. Блажен, кому проститься беззаконнє, кому гріх буде покритий.2 Щаслив чоловік, котрому не полїчить Господь несправедливість його, в кого нема зради в серцї!3 Як я мовчав, нидїли сустави мої від мого зітхання цїлий день.4 Бо цїлий день тяготїла на менї рука твоя; соки мої висохли як під лїтню спеку.5 Я виявив гріх мій перед тобою, і не покрив несправедливостї моєї. Я сказав: признаюся перед Господом в переступах моїх, а ти, ти простив несправедливість гріха мого.6 Тому нехай помолиться до тебе кожний побожний в час, коли мож знайти тебе; річ певна, хоч би прийшла велика повінь - не досягне його.7 Ти мій рятунок; спасаєш мене в тїснотї, ти сповняєш мене радостю спасення.8 Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду.9 Не будьте як кінь, як мул, що розуму не має; наховставши уздою, окрасою їх, мусиш усмирити їх, коли не хочуть ійти за тобою.10 Великі болестї для беззаконника; хто ж вповає на Господа, того обгорне милосердє твоє.11 Веселїтесь у Господї, і радуйтесь, праведні! ликуйте всї, в кого серце щире!