1 Отож, вислухай, Йове, думки мої і зважай на всі слова мої.2 Ось, я розтулю уста мої, язик мій говорить у роті моєму.3 Слова мої від щирости мого серця і уста мої виречуть знання чисто.4 Дух Божий утворив мене, і дихання Вседержителя дало мені життя.5 Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною.6 Ось, я за бажанням твоїм, – замість Бога. Я витворений також із глини.7 Тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде заважкою для тебе.8 Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів: 9 Чистий я, без вади, безневинний я, і немає в мені неправди;10 А Він знайшов звинувачення супроти мене і вважає мене Своїм супротивником.11 Забив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма шляхами моїми.12 Ось у цьому ти помиляєшся, відповідаю тобі; тому що Бог вищий людини.13 Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту за жодні справи Свої.14 Бог говорить один раз і, якщо того не почують, вдруге.15 Уві сні, в нічному видінні, коли сон приходить до людей, під час дрімоти на ложі.16 Тоді Він відкриває вухо людини і залишає Свою настанову.17 Щоб відхилити людину од якогось вчинку і відібрати у неї гордощі,18 Щоб відвести душу її від провалля і життя її від урази мечем.19 Або ж вона наставляється на розум хворобою на ложі своєму і жорстоким болем у всіх кістках своїх, –20 І життя її одвертається від хліба, і душа її від улюбленої страви.21 Плоть на ній марніє, аж так, що її не видно, і з'являються кості її, котрих не було видно.22 І душа її наближається до могили, і життя її – до смерти.23 Якщо є у неї Ангел – наставник, один із тисячі, аби показати людині достеменний [шлях] її, –24 [Бог] змилується над нею і скаже: Звільни її від могили; Я знайшов викупа.25 Тоді тіло її стане кращим, аніж замолоду; вона повернеться у дні юности своєї.26 Буде молитися до Бога, і Він милостивий до неї; з радістю споглядає на обличчя її і повертає людині праведність її.27 Вона буде дивитися на людей і говоритиме: Грішила я і спотворювала правду, а мені не відплачено;28 Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло.29 Ось, усе це чинить Бог часто з людиною,30 Щоб відвести душу її від могили, і просвітити її світлом живих.31 Зважай, Йове, слухай мене, і мовчи, а я буду говорити.32 Якщо маєш щось сказати, відповідай і кажи, тому що я прагну твого виправдання.33 А якщо ні, то слухай мене: мовчи, і я навчу тебе мудрости.