Буття 48

1 Сталося ж, після цих слів і сповіщено Йосифові, що: Твій батько знемагає. І взявши двох своїх синів, Манассію і Ефраїма, прийшов до Якова.2 Сповіщено же Якову, кажучи: Ось твій син Йосиф приходить до тебе. І скріпившись, Ізраїль сів на ліжку.3 І сказав Яків Йосифу: Мій Бог зявився мені в Лузі в Ханаанскій землі, і поблагословив мене4 і сказав мені: Ось я побільшу тебе і розмножу тебе і зроблю тебе зборами народів, і дам тобі цю землю і твому насінню по тобі у вічне насліддя.5 Тепер, отже, твої два сини, які народилися тобі в Єгипті, раніше ніж я прийшов до Єгипту до тебе, є моїми, Ефраїм і Манассій будуть моїми, як Рувим і Симеон.6 Діти же, які лиш народиш після цього, будуть твоїми, в імені своїх братів прозвуться в їхньому успадкуванні.7 А коли я ішов з Сирійської Месопотамії, померла твоя матір Рахиль в ханаанскій землі, як приближався я до іподрома Хаврата в землі, як доходити до Ефрати, і поховав я її в дорозі іподрома - це Вифлеєм.8 А Ізраїль побачивши синів Йосифа, сказав: Хто вони тобі?9 Сказав же Йосиф, свому батькові: Це мої сини, яких дав мені тут Бог. І сказав Яків: Приведи мені їх, щоб я їх поблагословив.10 Очі ж його стали тяжкими від старости, і не міг бачити. І приблизив їх до нього, і він поцілував їх, і обняв їх.11 І сказав Ізраїл Йосифу: Ось я не був позбавлений твого обличчя, і ось показав мені Бог і твоє насіння.12 І відвів їх Йосиф від його колін, і поклонилися йому лицем до землі.13 Взявши ж Йосиф своїх двох синів, Ефраїма в правицю з лівого ж боку Ізраїля, а Манассію в правицю з правого ж боку Ізраїля, приблизив їх до нього.14 А Ізраїль, простягнувши руку, праву поклав на голову Ефраїма, а цей був молодший, і лівицю на голову Манассії, перехрестивши руки.15 І поблагословив їх і сказав: Бог, якому вгодили мої батьки перед ним: Авраам і Ісаак, Бог, що мене годує від молодості аж до цього дня,16 ангел, що мене спасає від усякого зла, хай поблагословить цих дітей, і хай прикличеться в них моє імя і імя моїх батьків Авраама і Ісаака, і хай розмножаться у дуже велике число на землі.17 Побачивши ж Йосиф, що батько поклав свою правицю на голову Ефраїма, йому видалося тяжким, і взяв Йосиф за руку свого батька, щоб забрати її з голови Ефраїма на голову Манассії.18 Сказав же Йосиф свому батькові: Не так, батьку: бо цей первородний, поклади твою правицю на його голову.19 І не схотів, але сказав: Знаю дитино, знаю; і цей стане народом, і цей піднесеться, але його молодший брат буде більшим від нього і його насіння буде в множество народів.20 І поблагословив їх в тому дні, кажучи: У вас поблагословиться Ізраїль, кажучи: Хай зробить тебе Бог як Ефраїма і як Манассію. І поставив Ефраїма перед Манассією.21 Сказав же Ізраїль Йосифові: Ось я вмираю, і Бог буде з вами і Бог поверне вас з цієї землі до землі ваших батьків.22 Я ж даю тобі Сікім вибраний понад братів твоїх, якого я взяв з руки Аморреїв моїм мечем і луком.

🚀 В Телеграм бот