1 Пригадай, Господе, що над нами звершилося; поглянь і подивися на наругу нашу.2 Спадок наш перейшов до чужих, оселі наші – до чужинців.3 Ми стали сиротами, без батька; матері наші – що вдови.4 Воду свою п'ємо за срібло, дрова наші дістаються нам за гроші.5 Нас підганяють у потилицю, ми працюємо – і не маємо спочину.6 Простягаємо руку до єгиптян, до асирійців, щоб насититися хлібом.7 Батьки наші грішили; їх уже нема, а ми зазнаємо покарання за беззаконня їхні.8 Раби панують над нами, і нікому визволити від їхніх рук.9 З небезпекою для життя від меча, в пустелі здобуваємо хліб собі.10 Шкіра наша почорніла, мов піч, від пекучої голоднечі.11 Дружин безчестять на Сіоні, юнок – у містах юдейських.12 Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані.13 Юнаків забирають до жорен, і підлітки падають під в'язками дрів.14 Старці вже не сидять біля брами, а юнаки не співають.15 Затихла радість серця нашого; наші танці обернулися на жалобу.16 Упав вінець з голови нашої; горе нам, що ми згрішили!17 Тому-то знемагає серце наше; і від цього потьмяніли очі наші.18 Бо спорожніла гора Сіон, – лисиці бігають по ній.19 Ти, Господе, існуєш вічно; престол Твій – від роду й до роду.20 Нащо зовсім нас забуваєш, залишаєш нас на тривалий час?21 Наверни нас до Тебе, Господе, і ми навернемося; обнови дні наші, як у старожитні часи.22 Невже Ти назовсім відкинув нас і виповнився гнівом без міри?