Захарія 5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
1 І підвів я знов очі й побачив, аж се летить писаний звиток.2 І спитав він у мене: Що ти бачиш? а я кажу: Бачу летючий писаний звиєць, двайцять локот завдовжки й десять локот завширшки.3 І промовив він до мене: Се про- кляттє, що виходить на всю країну кожен, що крадекривдить, буде вигублений, як се написано на одній стороні; так само хто ложно кленеться буде вигублений, як написано на другій сторонї.4 Я допущу те прокляттє, говорить Господь Саваот, і ввійде воно в господу злодїя і в господу того, що моїм імям ложно божиться, й оселиться воно в їх домівках, і вигубить їх укупі з їх деревяною й камяною роботою.5 І вийшов ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив до мене: Підведи очі твої й подивись, що се за проява ?6 Кажу ж я: Що се? А він відказав: Се виходить мірка, й додав: се образ їх у всій країні.7 Аж ось, піднялась оловяна покришка, а там у єфі седить женщина.8 І промовив він: Отся - то сама безбожність і пхнув її в ефу, та й накрив оловяною покришкою.9 І зняв я очі свої й побачив: аж ось проявились дві женщини, й вітер дув у крила їм, а крила в їх були наче в канї; й підняли вони ефу та й понесли її між землею й небом.10 І поспитав я в ангела, що розмовляв ізо мною: Куди несуть вони єфу?11 Він же відказав менї: Щоб виготовити їй пробуток у Сеннаар-землї й як осядеться вона там, то поставиться на своїй підставцї.

🚀 В Телеграм бот