1 Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,2 і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.3 І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.4 А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.5 Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.6 Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.7 Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.8 І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.9 А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,10 і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.11 Про це нам би треба багато казати, та висловити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.12 Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не страва тверда.13 Бо хто молока вживає, той недосвідчений у слові правди, бо він немовля.14 А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло.