1 Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи;2 що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений,3 і тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити жертви за гріхи.4 Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон.5 Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.»6 Як і на іншому місці каже: «Ти - священик навіки за чином Мелхиседека.»7 Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він був вислуханий за богобоязність;8 і хоч був Сином, навчився з того, що витерпів, значення послуху,9 і, ставши досконалим, спричинився до вічного спасіння всім, які йому слухняні,10 і Бог назвав його архиєреєм за чином Мелхиседека.11 Про те ми мали б багато сказати, та висловити його трудно, бо ви на розум недолугі.12 Тоді як ви повинні б давно вже бути вчителями, ви знову потребуєте, щоб вас хтось учив перших засад Божого вчення, і дійшли до того, що потребуєте ще молока, а не твердої страви.13 Бо хто ще молоко вживає, той не досвідчений у вченні правди, - він бо немовлятко.14 А тверда страва для дорослих, у яких із-за звички почуття вправлене в тому, щоб розрізняти добро від зла.