1 Седекії було двадцять один рік, як він зацарював, і царював у Єрусалимі одинадцять літ; ім'я його матері – Хамутал, донька Єремії з Лівни.2 І він чинив недобре в очах Господа, все те, що вчиняв Єгояким;3 Тому гнів Господа був над Єрусалимом і Юдою до того, що Він відкинув їх від лиця Свого; і Седекія відпав од царя вавилонського.4 І сталося, десятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам, і все військо його, до Єрусалиму, і оточили його, і насипали довкруж нього вали.5 І перебувало місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії.6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця, голод у місті посилився, і не було хліба в народу краю.7 І пробитий був пролом у міському мурі, і кинулися всі військові утікачі, і вийшли з міста вночі брамою, що була поміж двома мурами, біля царського саду, і пішли дорогою в степу; а халдеї були довкола міста.8 Військо халдейське погналося за царем, і догнали Седекію на рівнинах єрехонських, і все військо його порозбігалося від нього.9 І схопили царя і привели його до царя вавилонського у Рівлу, що в краю Хамат, де він звершив над ним суд.10 І заколов цар вавилонський синів Седекії перед очима його, і всіх князів юдейських заколов у Рівлі;11 А Седекії вибрав очі і звелів закувати в мідні кайдани; і відвів його цар вавилонський до Вавилону і вкинув його до в'язниці аж до дня його смерти.12 П'ятого місяця, десятого дня, – це був дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, царя вавилонського, – прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, старший царської охорони, що поставав перед царем вавилонським,13 І спалив дім Господній, і дім царів, і всі будинки в Єрусалимі, і всі будинки великі спалив вогнем.14 І все військо халдейське, що було із Навузар'аданом, із старшиною царської охорони, зруйнувало всі мури довкола Єрусалиму.15 Бідних з народу та інший, зайшлий народ, що залишився в місті, і утікачів, котрі було передалися цареві вавилонському, і взагалі останок народу простого Навузар'адан, старший царської охорони, повиганяв.16 Лише небагатьох із бідного народу, Навузар'адан, старший царевої охорони, залишив для виноградників та землеробства.17 І стовпи мідні, котрі були в домі Господньому, і підніжжя, і мідне море, котре в домі Господньому, потрощили халдеї і відпровадили всю мідь до Вавилону.18 Позабирали й тарелі, і лопатки, і ножі, і чаші, і лотки, і всі мідні посудини, котрих використовували під час Богослужіння;19 І блюда, і щипці, і чаші, і казани, і свічники, і жертовні чаші, і кадильниці, і горнята, і все, що було золоте, – забрав золоте, і що було срібне, срібне забрав старший царської охорони;20 А також два стовпи, одне море і дванадцять мідних волів, котрі служили підставками, котрі цар Соломон вчинив у домі Господньому, – не можна було й визначити, скільки міді було за вагою.21 Стовпи ці були кожний вісімнадцять ліктів у висоту, і шнурок на дванадцять ліктів обвивав його, а завгрубшки був, на чотири пальці, а всередині порожній.22 І вінець на ньому мідний, і висота вінця – п'ять ліктів; і мережка, і гранатові яблука довкіл були всі мідні, те саме й на другому стовпі з гранатовими яблуками.23 Гранатових яблук було на всіх боках – дев'яносто шість; усіх яблук довкола мережки – сто.24 Старший царської охорони забрав також Сераю – першосвященика і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порогу.25 А також із міста забрав одного євнуха, котрий був старшим над військовими людьми, і семеро чоловіків, що поставали перед лицем царя, котрі перебували в місті, і головного писаря у війську, що записував до війська народ землі, і шістдесят чоловіків – з народу країни, знайдених у місті.26 І взяв їх Невузар'адан, старший царевої охорони, і одвів їх до царя вавилонського у Рівлу.27 І уразив їх цар вавилонський і умертвив їх у Рівлі, на землі Хамат; і пішов Юда на вигнання із своєї землі.28 Ось народ, котрого виселив Навуходоносор: сьомого року – три тисячі двадцять три юдеї;29 Вісімнадцятого року Навуходоносора з Єрусалиму [забрали для переселення] вісімсот тридцять дві душі;30 Двадцять третього року Навуходоносора Невузар'адан, старший царевої охорони, виселив юдеїв сімсот сорок п'ять душ: всього чотири тисячі шістсот душ.31 Тридцять сьомого року після переселення Єгоякима, царя юдейського, двадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, першого року царювання свого, підніс Єгоякима, царя юдейського, і вивів його з тюрми.32 І розмовляв з ним дружелюбно, і підніс його престола вище престолу царів, котрі були в нього у Вавилоні;33 І замінив йому тюремний одяг, і він завжди у нього обідав упродовж усіх днів життя свого.34 І утримування його, харчування постійне, видавали йому від царя щодня аж до дня смерти його, упродовж усіх днів життя його.