Осія 7

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
1 Як я хотів Ізраїля лікувати, виявилась провина Ефраїма й злоба Самарії; вони бо брехню чинять; злодій вдирається до хати, а розбишак ватага грабує ззовні.2 Вони ж у серцях своїх не кажуть, що я пригадую усю їхню злобу. Тепер їх обгорнули навкруги їхні власні злі вчинки, - вони перед обличчям у мене.3 Вони своєю злістю царя розвеселяють, - князів обманами своїми.4 Всі вони перелюбці, як піч, розпалена пекарем, який перестає підкладати до вогню, коли замісить тісто, доки воно не вкисне.5 У день нашого царя князі палким вином зробили його хворим, він простягає свою руку разом із глузливцями.6 Бо серце їхнє, неначе піч, палає при їхній змові; їхній гнів усю ніч дрімає, а вранці горить палаючим вогнем.7 Усі вони, мов піч, розгарячились, і пожирають своїх суддів. Усі царі їхні впали, ані один з них мене не взиває.8 Ефраїм? Таж він з народами змішався; Ефраїм став, мов паляниця не обертана.9 Чужинці поїдають його силу, а він того й не знає. На ньому вже посивіло волосся, а він того й не знає.10 Гордість Ізраїля свідкує проти нього, але вони не повертаються до Господа, Бога свого, і неуважні на все те, його не шукають.11 Ефраїм став, мов та голубка проста, нерозумна: кличе Єгипет, іде в Асирію.12 Куди б вони не йшли, я мою сіть на них закину, зведу їх наниз, мов птаство піднебесне; я їх скараю за їхню злобу.13 Горе їм, бо утекли від мене; погибіль їм, бо вони проти мене збунтувались. Я визволив би їх, та вони брехні говорять проти мене.14 Вони до мене не взивають своїм серцем, хоч і голосять на своїх постелях. Надрізують себе з-за пшениці й мусту, бунтують проти мене.15 Хоч я вправляв, скріпляв їх руки, та вони зло видумували проти мене.16 Вони повертаються, але не вгору, і стали, мов той лук зрадливий. Поляжуть від меча князі їхні з-за язика свого пихатого: це буде насміхом над ними в Єгипетському краю.

🚀 В Телеграм бот