2 (77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:3 (77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.4 (77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...5 (77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,6 (77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:7 (77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?8 (77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?9 (77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.10 (77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.11 (77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,12 (77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!13 (77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?14 (77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,15 (77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.16 (77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.17 (77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.18 (77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!19 (77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.20 (77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.