1 Премудрість спорудила собі дім, витесала семеро стовпів його,2 Заколола пожертву, розчинила вино своє і приготувала у себе трапезу;3 Послала служників своїх проголосити із пагорбів міських: 4 Кому бракує розуму, навернися сюди! І слабкому на розум вона сказала: 5 Ідіть, їжте хліб мій і пийте вино, що я розчинила;6 Залишіть недолугість, і живіть, і ходіть шляхом розуму.7 Той, що навчає глузія, надбає собі ганьбу, і той, що викриває нечестивого – сором собі.8 Не викривай того, котрий блюзнить, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе;9 Дай мудрому [пораду], і він буде ще мудрішим; навчи праведного, і він примножить знання.10 Початок мудрости – страх Господній; і пізнання Святого – розум;11 Тому що через мене примножаться дні твої, і долучиться тобі літ життя.12 Якщо ти мудрий, то мудрий для себе; а якщо невгамовний, то сам утратиш.13 Жінка безглузда, криклива, недолуга, і така, що нічого не знає,14 Сідає біля дверей оселі своєї, на високих місцях у місті,15 Щоб закликати перехожих на дорозі, котрі простують своїми шляхами: 16 Хто недолугий, навернися сюди, і слабкому на розум сказала вона: 17 Крадена вода солодка, і прихований хліб приємний: 18 І він не відає, що мерці там, і що в глибинах шеолу закликані нею.